Військові обурилися через законопроєкти про економічне бронювання. Депутат припустив, що їхні емоції використовує «третя сторона»

Про це він написав у своєму Facebook.

У ньому депутат відповідав на публікації військового й адвоката Масі Найєма та військової Ярини Чорногуз. Так, Найєм сказав, що ідея отримання бронювання за зарплату в 36 тисяч гривень «не виглядає справедливою».

«Це знущання для більшості військових. От вам чесна відповідь. Фактично комусь просто дали право не виконувати обов‘язок», — написав він. Водночас він визнав, що бронювання фахівців критичної інфраструктури дуже важливе: «Але я не бачу жодної згадки про критичність у разі економічного бронювання».

Тим часом Ярина Чорногуз написала, що почувається «дуже розчарованою» після дискусій щодо «економічного відбашляння». На її думку, багато людей, які підтримують цю ідею, проявляють нечутливість до втоми військових.

«Почалася знову оця байда, що бізнес (який часто ще й у тіні) утримує армію. Та ні ж, армія утримує український бізнес нині. І бізнес мав би пристосовуватися до неї», — вважає військовослужбовиця. Вона назвала ідею економічного бронювання «ганьбою» та «економічним ухилянням від обовʼязку».

Ініціатор законопроєктів, які викликали критику військових, Дмитро Наталуха відповів на публікації в соцмережах. На його думку, «попри щирість і справжність емоцій авторів цих дописів, існує третя сторона, яка вміло використовує ці емоції собі на користь».

Депутат зазначив, що без економічного бронювання «буде гірше», адже військові начебто витрачатимуть більше власних коштів на закупівлю зброї та обладнання.

«Менше в економіці підприємств, які працюють — менше податків. Менше податків — менше забезпечення і так далі — аж до дуже неприємного фіналу, коли реальний вибір стоятиме між справедливістю та забезпеченістю», — каже Наталуха.

Тож він закликав авторів дописів із критикою економічного бронювання «не відганяти від себе думку, що людина, з якою ви відчайдушно сперечаєтесь, теж може хотіти перемоги України і зменшення втрат наших військових, але дивиться на досягнення цих цілей під іншим кутом».

Також Наталуха запросив Найєма та Чорногуз «на каву», «якщо є бажання розібратись». Чорногуз відмовилася, додавши, що його ідея з бронюванням її ображає і що він ініціював свої законопроєкти «не для військових, а для свого немобілізованого електорату “Слуг Народу”, який досі в більшості та має запит, аби хтось воював замість них довіку».

Тим часом Найєм також сказав, що відмовляється від зустрічі, бо «поважає себе». А економічне бронювання, яке пропонує Наталуха, на думку військового та адвоката, «вирішує нестачу грошей коштом людей на фронті».

«І найголовніше: ви не існуєте у вакуумі. Не можна так комунікувати з людьми (…) Тому насправді я не бачу тут відкритості до реального діалогу — вам економічні контраргументи вже, судячи з усього, відомі. Просто далі продовжуєте проштовхувати цю тему», — вважає він.

Економічне бронювання

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331, який визначає умови так званого економічного бронювання.

Згідно з ним, підприємці та компанії мають сплатити підвищений військовий збір розміром 20 тисяч гривень за кожного свого працівника, якого хочуть забронювати. Кому саме слід надати «бронь», вирішуватиме сам бізнес, визначаючи, хто є найбільш критичним для його роботи.

За словами одного з ініціаторів законопроєкту Вадима Галайчука, завдяки так званому економічному бронюванню Україна зможе профінансувати додаткову мобілізацію близько пів мільйона людей.

Відсоток заброньованих та саму процедуру бронювання визначатиме Кабінет Міністрів. Механіку сплати військового збору описали в іншому законопроєкті — №11332. Згодом до парламенту також подали альтернативні законопроєкти, що передбачають інші моделі економічного бронювання — № 11331-1 та № 11331-2.