Заборона Telegram — не панацея проти дезінформації, а Україні слід поширювати власні наративи на глобальному рівні

Telegram, TikTok, Facebook i Instagram — соціальні платформи, на яких зараз поширюється найбільше російської дезінформації. Проте блокування окремих платформ не зможе повністю розв’язати цю проблему. Про це йшлося на конференції з протидії дезінформації «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля», яку провела в Києві 25 жовтня 2024 року громадська організація «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.

На чотирьох дискусійних панелях обговорили головні інформаційні загрози для України: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання штучного інтелекту для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та не досить високу якість української журналістики.

За словами журналіста Texty.org.ua Сергія Міхалькова, особливо небезпечним середовищем поширення російської дезінформації є TikTok, адже аудіо і відео передають емоції, що роблять маніпуляції ефективнішими.

Телеведучий Вадим Карп’як вважає, що рух у напрямку заборони Telegram в Україні не розв’яже проблему з поширенням дезінформації, натомість може посилити маніпуляції в TikTok. «Якщо ми закриємо Telegram, російські бюджети на дезінформацію не зникнуть. І є побоювання, що ці бюджети перейдуть в TikTok. Інформацію в Telegram ми принаймні можемо аналізувати, бо це текст. У TikTok терабайти відео, з якими складно працювати», — сказав він. Раніше у Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України TikTok називали більшою небезпекою, ніж Telegram.

Ще одна проблема: українці стали гірше розпізнавати маніпуляції. Згідно з дослідженнями громадської організації «Детектор медіа», у 2023 році індекс медіаграмотності українців опустився до 76% у порівнянні з 81% наприкінці 2022 року. Причина — втома українців від новин, що спричинила менш відповідальний підхід до підбору джерел. Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко каже: у 2023 році тільки 12% українців підтвердили, що розуміють роль штучного інтелекту у створенні пропаганди та вважають, що можуть її розпізнати. Хоча штучний інтелект широко застосовують для генерації фейків.

Залишається актуальною і проблема гендерної дезінформації. Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба виділила чотири основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок:

●      виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до воєнних злочинів;

●     представлення військовослужбовиць як «не справжніх жінок», щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;

●      дискредитація жінок, що пішли служити в українській армії;

●      дискредитація українських біженок за кордоном.

У глобальному ж інфопросторі, на думку учасників дискусій, Україні варто зосередитись на поширенні власних наративів, а не на спростуванні ворожих.

За словами Олексія Сорокіна, заступника головної редакторки англомовного українського видання The Kyiv Independent, українським медіа важливо адаптувати контент для міжнародної аудиторії та не боятися висловлювати критичні зауваження, оскільки це підвищує довіру.

Партнерський матеріал опублікований на правах реклами.
Конференція організована ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади.