Вбивсто Вікторії Рощиної: Офіс генпрокурора закликають притягнути до відповідальності ймовірних катів

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Він надіслав депутатське звернення до Офісу генпрокурора, де попросив надати оцінку журналістському розслідуванню та розглянути питання про притягнення ідентифікованих людей до відповідальності.

«Саме Україна має ініціювати притягнення до відповідальності всіх тих катів, що влаштовують тортури над нашими людьми. Завдяки розслідуванню від Forbidden Stories та інших редакцій ми дізналися імена ймовірних злочинців — керівників СІЗО та колоній», — написав він.

Що за розслідування?

Forbidden Stories — паризька редакція, яка продовжує справу журналістів, що загинули, — опублікувала розслідування про вбивство української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні. До проєкту долучилися 45 журналістів із 13 міжнародних медіа.

Серед іншого, журналісти з’ясували, що тіло Вікторії повернули в Україну з ознаками розтину, який робили на території росії, і без деяких внутрішніх органів — головного мозку, очних яблук, частини трахеї.

Міжнародний експерт-патологоанатом, до якого звернулися автори проєкту, вважає, що відсутність цих органів могла приховати той факт, що смерть настала внаслідок удушення або задушення. Таке приховування причини смерті може кваліфікуватися як воєнний злочин.

Окрім того, синець на шиї Вікторії свідчить про можливий перелом під’язикової кістки — рідкісний перелом, який зазвичай пов’язаний із задушенням.

Про смерть Вікторії стало відомо 10 жовтня 2024 року. Інформація про загибель журналістки надійшла її батькові Володимиру від російських офіційних осіб. Пізніше інформацію підтвердила українська сторона.

Медійна ініціатива за права людини заявила, що Вікторію Рощину утримували щонайменше у двох тюрмах: виправній колонії № 77 у Бердянську та СІЗО № 2 у Таганрозі, що в рф. СІЗО в Таганрозі відоме як «одне з найбільш жорстоких місць утримання для українців на території рф».

Вікторія Рощина працювала на hromadske, пізніше публікувалася в «Українській правді» та «Радіо Свобода». Також вона співпрацювала з «Українським радіо», «UA: Першим» та «Цензор.нет». У 2022-му отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці».