У держави немає мети знищити УПЦ МП, від неї лише вимагають розірвати зв'язок з РПЦ — голова ДЕСС

Ілюстративне фото. Голова ДЕСС Віктор Єленський
Ілюстративне фото. Голова ДЕСС Віктор ЄленськийДержавна служба України з етнополітики та свободи совісті

Держава не прагне знищити Українську православну церкву московського патріархату, але від неї вимагають розірвати зв’язок із російською православною церквою.

Про це в інтерв’ю «Укрінформу» заявив очільник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

За його словами, закон №8371 передбачає демократичну процедуру, а вирішальне слово належить суду. Разом із цим, наголосив Єленський, закон не накладає тягаря на совість вірян, адже підпорядкування Московському патріархату не є частиною православного віровчення.

«Попри нісенітниці, які нескінченно поширюються у соціальних мережах і, в певного ґатунку, медіа, Українська держава не вимагає від УПЦ нічого іншого, як лише вийти зі складу російської церкви, яка, навіть за стриманим визначенням резолюції ПАРЄ, є ідеологічним продовженням злочинного режиму путіна і співучасницею його злочинів», — наголосив голова ДЕСС.

Єленський також підкреслив, що в Україні ніколи раніше не було заборонених церков, однак нинішня ситуація є такою, яка «вимагає від Української держави надзвичайних безпекових кроків, до яких вона раніше не вдавалася».

«Так буває в історії. Скажімо, у Сполучених Штатах в часи боротьби за незалежність, коли в колоніях ухвалювали закони, що забороняли молитися за короля Англії й зрештою примусили церкву Англії називатися у США Єпископальною церквою», — розповів Єленський.

Що з УПЦ МП?

У серпні 2024 року у Верховній Раді ухвалили законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із росією. Президент підписав його в День Незалежності.

Закон передбачає, що відповідальний орган має проводити релігієзнавчу експертизу організацій щодо підлеглості центрам упливу в рф. Якщо є порушення, релігійній організації видають припис, аби та їх усунула. Якщо організація порушить термін, щодо неї мають звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».

Далі має відбутися суд, який вирішить, забороняти релігійну організацію чи ні. Під релігійною організацією мається на увазі не вся УПЦ МП загалом, а окремі юридичні особи, які її представляють. Тобто кожна окрема парафія, єпархія — і далі за церковно-адміністративною ієрархією. Станом на 2021 рік УПЦ МП мала 12,4 тисячі зареєстрованих організацій в Україні.

В УПЦ наголошували, що діють юридично в межах українського законодавства, а рішення назвали «розмитим». Мовляв, ідеться про московський патріархат, «а УПЦ, відповідно до всіх установчих документів, є самостійною, незалежною і не підпорядковується московському патріархату».

Після ухвалення законопроєкту в УПЦ МП в коментарі для hromadske заявили, що «Українська православна церква й надалі буде жити як істинна церква, а будь-які спроби її заборонити можуть призвести до дискредитації тих, хто цього прагне».