Допомагати саме тим, що потрібно людям. Як Фонд Східна Європа підтримує прифронтові громади

В Україні близько двохсот прифронтових громад. Кожна з них має власні потреби: хтось потребує ремонту школи й обладнання укриття, комусь бракує харчів, хтось не може відновити роботу в полях без техніки й сільськогосподарського знаряддя. Щоб у кожному з випадків допомога була якомога більш доречною й ефективною, Фонд Східна Європа за фінансування Гуманітарного фонду для України започаткував програму «Разом заради підтримки». Її мета — допомагати людям впоратися із наслідками війни так, як вони цього потребують. Фонд формує свою пропозицію допомоги із запитів громад.

Програма охоплює три прифронтові та прикордонні області: Харківську, Херсонську й Чернігівську. Деякі громади розташовані на відстані до 20-30 кілометрів від позицій окупантів. Щодня їхні жителі потерпають від російських обстрілів, а волонтерські організації не наважуються привозити допомогу через небезпеку.

Щоб жителі цих громад отримали найпотрібніше, Фонд Східна Європа співпрацює з локальними організаціями. Вони знають особливості регіону, особисто спілкуються з місцевими й розуміють їхні найбільш пріоритетні потреби. Завдяки такому точковому й індивідуальному підходу з початку дії програми «Разом заради підтримки» у травні 2024 року вже 26 тисяч жителів цих областей отримали саме ту допомогу, якої потребували.

«У достатній чистоті й у доброті — це найголовніше»

У Харківській та Херсонській областях основний фокус програми — підтримка переселенців, репатріантів, багатодітних і малозабезпечених родин, літніх людей і людей з інвалідністю. Партнерами в цих регіонах стали громадська організація «Спілка журналістів “Альтернатива”», благодійні фонди «Майбутнє будуємо разом» і «Джерело Відродження».

У громадах на Харківщині партнери провели опитування щодо кожної частини наборів гуманітарної допомоги: чого людям не вистачає в побуті, у якій кількості, для чого. Щоб вибір не був випадковим і місцеві отримали максимальну користь.

«Чому це мають бути три рушники, а не один і не чотири? Тому що так сказала більшість, — пояснює програмна директорка фонду «Майбутнє будуємо разом» Людмила Гасан. — Чому це повинно бути відро місткістю 15 літрів і без кришки? Це ж ніхто над цим ніколи не задумується, а це часом ціла дисертація для того, щоб задовольнити потребу людей, щоб допомога була корисною».

Завдяки опитуванню стають зрозумілими проблеми, які виникають з іншими видами гуманітарної допомоги. Жителі прифронтових громад не можуть запастися харчами — борошном, макаронами, крупами, — бо мають проблему зі шкідниками, які швидко розмножуються через велику кількість покинутих домівок і з’їдають запаси. Щоб люди мали можливість зберігати харчі, фонд «Джерело Відродження» додає в непродовольчі набори контейнери для продуктів, посудини для води тощо. Місцева жителька Юлія Бороденко відчула, що це допомогло в побуті: «У нас миші заводяться, то добре буде в контейнери борошно, наприклад, покласти. І під воду також, бо якщо немає світла, то немає в нас води. А так ми наберемо в бідони води — от вода вже стоятиме».

Це — відповідь, що народилася на чіткий запит громад. Окрім забезпечення базових потреб, така допомога означає хоча б мінімальний комфорт, каже жителька Харківщини Світлана Суховставська: «Найнеобхідніше — щоб люди були в достатній чистоті й у доброті. Коли буде все чистенько, буде тепленько — виживемо. А все інше переборемо».

Загалом Фонд Східна Європа з партнерами передали людям у Харківській та Херсонській областях 3887 наборів непродовольчих товарів та 4090 стандартних гігієнічних наборів. Людям з інвалідністю в Харківській області також надали ще 1018 спеціальних гігієнічних наборів. «Вони розраховані на ті домоволодіння, які були значно пошкоджені, — пояснює Каріна Булавіна, проєктна менеджерка фонду «Майбутнє будуємо разом». — Набір на всю родину щонайменше на місяць користування».

В інших громадах критичним є питання відновлення житла. З різних причин люди не можуть покинути свої домівки й після обстрілів часто мусять їх ремонтувати. Часом втрачають одразу майже все майно, як-от Юрій Герасименко з Херсонщини. У його будинок поцілив російський «ураган», зруйнувавши домівку, гараж і машину; жити довелося в невеличкій літній кухні. Місцеві партнери програми — організація «Спілка журналістів “Альтернатива”» — зрозуміли потребу й передали Юрію та іншим постраждалим від обстрілів будівельні матеріали й інструменти: дрилі, шурупокрути, цвяхи. «Саме цей інструмент нам знадобився, — розповідає Юрій. — Ми ремонтували, перекривали. Бо побило все, а жити-то треба, хоч десь притулитися». Попри власне скрутне становище, люди також почали ділитися будівельними інструментами й більше допомагати своїм сусідам: це ще один неочевидний ефект гуманітарної допомоги.

Інший актуальний вид підтримки — набори сільськогосподарського інвентарю. Потреба в них виникла, бо обладнання в місцевих вкрали російські військові під час окупації. Люди не могли взятися до господарювання, коли найбільше цього потребували, щоб прогодувати сім’ї: овочі й фрукти в цих краях неможливо купити, а в продовольчих наборах гуманітарної допомоги їх немає, адже вони швидко псуються.

«За цей час нам вдалося допомогти десяти тисячам жителів звільненої частини Херсонщини. Усе це завдяки спільній роботі та підтримці наших друзів і партнерів — Фонду Східна Європа та Гуманітарного фонду для України», — каже голова організації «Спілка журналістів “Альтернатива”» Володимир Косюк.

Загалом жителі громад Харківської та Херсонської областей отримали 1530 наборів сільськогосподарського інвентарю й 490 наборів будівельних інструментів.

Відновлювати навчальний процес

Діти, які живуть на звільнених і прифронтових територіях, навчаються переважно онлайн ще з часів епідемії COVID-19 2020-2021 років. До школи їм ходити надто небезпечно. Велика війна показала, що школам і дитсадкам критично бракує добре обладнаних укриттів. До того ж у селах укриття в школі може бути чи не єдиним безпечним місцем, яким під час обстрілів або повітряної тривоги можуть скористатись усі охочі. Підвали шкіл і садків, захаращені й непридатні для тривалого перебування, деякі громади відновлювали самотужки.

Разом із громадською організацією «ЛАМПА» Фонд Східна Європа облаштував у школах і садках Чернігівщини 63 комфортні й безпечні сховища, у яких можна навчатися. Цей проєкт надав можливість перебувати в безпеці під час повітряної тривоги більш ніж одинадцятьом тисячам людей.

Кожен заклад сам обрав потрібне обладнання й матеріали залежно від спеціалізації й потреб. Переважно знадобилися меблі, генератори, аптечки, зарядні станції, вогнегасники, мультимедійне обладнання, ігри, канцелярські товари й наповнення для класів безпеки. Школи й дитсадки також мали змогу отримати пандуси й дидактичні матеріали, щоб зробити сховища доступними для людей з інвалідністю.

Серед закладів-учасників програми — Городнянський ліцей №1, де навчаються діти з самого міста й 19 поближніх сіл. Городня розташована недалеко від кордонів із росією та Білоруссю, тому її окупували в перші години після початку вторгнення 24 лютого 2022 року. Після звільнення, пригадує директор ліцею Юрій Гриценко, питання ремонту сховища постало особливо гостро. «Розуміючи, що людям треба десь бути під час обстрілів, ми трошки прибрали, — розповідає він. — Звісно, тут була антисанітарія, але люди мали де сховатися. Після звільнення ми зрозуміли, що війна не закінчиться за лічені місяці, й зайнялися ремонтом».

Завдяки програмі «Разом заради підтримки» ліцей отримав меблі, навчальні матеріали, настільні ігри та мультимедійне обладнання. Тепер у Городнянському ліцеї №1 є два укриття, які разом можуть вмістити близько тисячі людей. «Це велика робота, нам потрібно було багато зробити, — розповідає Юрій Гриценко. — Зараз дітей до школи ходить значно більше, і це пов’язано з тим, що в нас з’явилось якісне укриття».

Така сама потреба виникла в Корюківці на Чернігівщині. Спершу в тутешній школі практикували змішану форму навчання — частково онлайн, частково офлайн. Проте укриття не було придатним для проведення уроків під час тривоги. Безпека теж непокоїла. «Одного разу бомби вибухнули дуже-дуже близько, — розповідає директорка школи Лариса Лізіна. — Мабуть, це було сигналом, аби всі працівники зібрались і взялись облаштовувати укриття. Ми два дні виносили все з підвалу, щоб сюди могли зайти люди».

Громадська організація «ЛАМПА» допомогла корюківській школі облаштувати комфортне укриття з партами, стільцями й комп’ютерами, де діти можуть навчатись офлайн. У ньому вистачає місця всім учням і працівникам школи. Тож, попри близькість російського кордону й небезпеку обстрілів, корюківські діти знову вчаться за партами.

Допомагати тим, хто допомагає сам

Війна в Україні триває вже дванадцятий рік, і запити тих, хто потребує допомоги, змінюються. Аби благодійні фонди, громадські організації й волонтери могли адаптуватися до запитів і підвищувати якість своєї допомоги, програма «Разом заради підтримки» пропонує їм зміцнити свої спроможності. Громадські організації «Спілка журналістів “Альтернатива”» і «ЛАМПА», благодійні фонди «Майбутнє будуємо разом» і «Джерело Відродження» отримали загалом 235 годин наставництва. Допомога стосувалася юридичного супроводу, комунікацій, бухгалтерського обліку, оподаткування тощо. Організації дізнались, як бути прозорими й підзвітними для тих, заради кого вони працюють, — постраждалих від війни громадян України. Пропонуючи навчання для місцевих громадських організацій і демонструючи індивідуальний підхід до потреб жителів, Фонд Східна Європа показує цим людям, що їх чують і прагнуть бути корисними.

До освітньої ініціативи програми «Разом заради перемоги» можуть долучитися не лише організації-партнери. Фонд Східна Європа розробив безоплатний онлайн-курс «Інклюзивна гуманітарна допомога», де ведучими стали ветеран Олександр Будько (Терен) та активістка Уляна Пчолкіна. Експерти розповідають важливі речі про інклюзію і вчать створювати безбар’єрні простори. Курс із дев’яти лекцій доступний на освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» — на нього зареєструвалися вже близько чотирьох тисяч людей.

Програма «Разом заради підтримки» реалізується Фондом Східна Європа за фінансування Гуманітарного фонду для України.

Над матеріалом працювали: журналістка Софія Панасюк, редактор Отар Довженко, графічна дизайнерка Мирослава Мохнацька.

Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами