«Перевиховання» українських дітей в окупації: чому так важливо його документувати? Головні висновки з RIGHTS NOW! 2025

RIGHTS NOW! — правозахисна програма фестивалю Docudays UA — презентувала фільм про підлітків, які виросли у російській окупації. Ті розповіли про свій досвід життя в умовах війни, «перевиховання» та мілітаризації. Як створювалася стрічка та чому важливо фільмувати такі свідчення — головні висновки із «Кави з правозахисниками».
Стрічку «Донецьк, Маріуполь, Крим. Діти з окупації» створила група Reckoning Project — проєкту українських і міжнародних журналістів, юристів та аналітиків, які збирають свідчення про воєнні злочини росії в Україні.
Герої фільму — Марія з Донецька, Саша, що жив під Маріуполем, та Ніна з Херсонщини. Підлітки розповіли про свій досвід життя в умовах війни, перевиховання в школах окупаційною російською владою, мілітаризації та примусового переміщення.
Режисер фільму Юрій Шилов розповів, що героїв для фільму дуже довго шукали, адже не всі погоджувалися поділитися своїм досвідом, але й ті, що спершу давали згоду, — обривали комунікацію. Ще одним завданням було не ретравматизувати дітей після пережитого в окупації.
Ретравматизація відбувається кожного дня з людиною, яка виїхала з окупації і яка, на жаль, застала своє дитинство під впливом росії. Тому що це не просто пропаганда. Пропаганда — це щось значно легше, це коли нав’язують якусь зовнішню ідею. А індоктринація — це глибоке переформатування свідомості. І саме це робила росія в Криму.Вікторія Новікова, старша дослідниця Reckoning Project
Максімас Мілта, керівник представництва Reckoning Project в Україні, розповів, що команда організації поєднує, з одного боку, документування воєнних злочинів та притягнення до відповідальності злочинців через суди, юридичні механізми, а з іншого — притягнення їх до відповідальності через «суд публічної думки».
Як пояснив юридичний аналітик Reckoning Project Карім Асфарі, у міжнародному праві діють (і часто перетинаються) міжнародне право прав людини, міжнародне гуманітарне право та міжнародне кримінальне право. І здебільшого коли говорять про ідеологічне виховання чи «перевиховання» дітей, йдеться про порушення прав людини, а не кримінальний злочин.
Старша дослідниця Reckoning Project Вікторія Новікова зазначила, що до порушень прав людини, наприклад, зараховують індоктринацію, «русифікацію» та «паспортизацію» українців на окупованих територіях.
Деякі правники в Україні вважають, що за статтею 438 ККУ, яка спирається на міжнародне гуманітарне право і на Женевські конвенції, в принципі, можна розслідувати індоктринацію, проте цього не відбувається. Деякі кажуть, що цього не можна робити, бо ця стаття і міжнародне гуманітарне право, і Женевські конвенції кажуть про так звані серйозні злочини — тортури, вбивства, депортації. А те, про що ми сьогодні дивилися фільм, вважається ніби «несерйозним злочином».Вікторія Новікова, старша дослідниця Reckoning Project
Карім Асфарі підкреслив, що буває важко окреслити межу між примусовою участю у ворожих силах і ідеологічним впливом. Часто одне порушення, яке стосується лише прав людини — у сфері освіти, пропаганди, обмеження свободи думки, — може плавно перейти у склад злочину.
Ще один приклад — це примусове переміщення або депортація. Те, що ми побачили, зокрема у межах Reckoning Project, — це те, що в деяких випадках діти самі тиснули на батьків. Через те, як на них впливали у школах, як їм показували поїздки, табори в Криму — вони самі хотіли туди поїхати. Батьки сумнівалися, але дитина наполягала: «Я хочу, дозволь, будь ласка, я хочу поїхати».Карім Асфарі, юридичний аналітик Reckoning Project
Нині у Кримінальному кодексі України також діє стаття 442 — геноцид. І для того, аби його довести, треба довести намір та злий умисел. Саме в цьому може допомогти документування свідчень українців, які жили під російською окупацією.
Ми маємо довести, що путін придумав знищити українців або окрему групу українців шляхом «русифікації», перевиховання і т. д. На сьогодні це фактично нереально, проте люди з досвідом воєн, схожих на нашу — прокурори в Боснії, в Хорватії — кажуть, кажуть: «Документуйте, документуйте все». Ми не знаємо зараз, що ми будемо із цим робити, зараз це може виглядати як некорисне. Проте в майбутньому може статися все, що завгодно. І можуть бути якісь трибунали, про які ми ще навіть не думаємо. І можливо, нам вдасться довести і це.Вікторія Новікова, старша дослідниця Reckoning Project
RIGHTS NOW! — правозахисна програма в межах 22-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, заходи якої тривали із 7 до 12 червня в Києві.
hromadske — інформаційний партнер RIGHTS NOW!, правозахисної програми Docudays UA.
- Поділитися: