Українців, яких у 1944-1951 роках примусово переселяли з Польщі, визнали депортованими

Про це стало відомо з картки законопроєкту №2038, на який звернуло увагу агентство «Інтерфакс-Україна».

Законопроєкт внесли до Верховної Ради ще у вересні 2019 року з нагоди 75-річчя масового примусового переселення українців, що проживали на території історичних регіонів Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини, Любашівщини та Західної Бойківщини. Більшість із цих регіонів зараз входять до складу Польщі.

Цей законопроєкт пропонує розширити поняття «депортація» на примусово переселених людей українського походження у 1944-1951 роках із місць їхнього постійного проживання на території Польської Народної Республіки на підставі рішень, ухвалених органами Радянського Союзу та Польщі.

Окрім цього, законопроєктом пропонується передбачити для таких людей щорічну разову матеріальну допомогу, а також поширити на них пільги, які передбачені для учасників війни, а на членів сімей депортованих — такі пільги, які передбачені для членів сімей учасників війни.

Більше про депортації

У 1944-1951 роках українці зазнали масових депортацій, які проводили радянська та польська влади. СРСР у такий спосіб прагнула подолати український національний рух і зміцнити свою владу на нових територіях, тобто на заході України.

Водночас польська влада також мала це на меті й намагалася асимілювати українське населення серед поляків. Пік депортацій припав на 1947 рік: у квітні-липні цього року тривала польська операція «Вісла», під час якої примусово переселили понад 140 тисяч українців.