Повернувся з війни, а рідну хату продали шахраї. Як військовий уже в тилу намагається відвоювати власні сім соток землі

«У мене вже немає близьких, то вирішив захищати Батьківщину»

«Спершу помер батько. Я жив з мамою, вона теж хворіла. У 2016 році вона померла. Я залишився один. І позаяк у мене вже немає близьких, крім друзів, то вирішив бути небайдужим і пішов захищати Батьківщину», — розповідає чоловік.

У нього був «білий квиток», та 35-річний Михайло все ж із другої спроби зміг потрапити в армію літом 2024 року. Він був оператором дрона у складі 46 бригади. У листопаді 2024-го на Курахівському напрямку, у свій день народження, Михайло зазнав важкого поранення. росіяни скинули на позицію вибухівку з дрона.

«Зі мною ще був побратим, у них були переломи кінцівок. [росіяни] крили, не давали вийти, знали, що ми сидимо. А якщо тебе побачать, то туди летить все що можна: FPV, криють "градом". Нам же пощастило. Ми 4-5 годин сиділи у підвалі з турнікетами, то затискали, то відпускали. Вискочили під обстрілами», — пригадує військовий.

Обидві ноги Михайла постраждали. Частина уламків досі залишається в тілі. А ще — у нього був пошкоджений таз.

«Реабілітація закінчилася два місяці тому. Лише нещодавно зміг ходити без милиць. Спершу навчився ступати на праву ногу, бо в туалет теж треба якось ходити, а потім вже й на ліву. Постійно треба було лежати, бо коли встаєш, то ноги напухали», — каже Михайло.

І саме тоді він дізнався, що ділянку з його будинком невідомі кілька разів перепродали.

«У поліції сказали: “Чому ти сюди прийшов?”»

Весною 2025 року Михайло навідався додому, щоб навести лад на подвірʼї, бо все заросло бурʼянами. Раптом сусід запитав, чи не продає він земельну ділянку.  

«Мені було дивно, бо я не збирався нічого робити. А він відповідає: "Ти подивись на сайті, твоя ділянка стоїть на продажі. Я в це, звісно, не повірив. Може, він переплутав», — пригадує чоловік.

Але поліз в інтернет і таки знайшов на сайті оголошень своє подвірʼя, сфотографоване зимою, якраз тоді, коли Михайло був на реабілітації. Продавали ділянку за 42 тисячі доларів. 

Це місце мама Михайла купила 20 років тому. Будинок почали зводити з нуля. Вже був повноцінний перший поверх із житловою кімнатою, погріб.  

«Я планував добудувати другий поверх. У мене був шифер, дошки, треба було тільки найняти бригаду, яка б зайнялася перекриттям будівлі», — каже військовий.

Як пояснює місцева журналістка Катерина Гуфельд, земля Михайла розташована в мікрорайоні Пирогове, який вважають заможним. А якщо глянути на сайт оголошень, то сучасні будинки на таких ділянках, як Михайлова, коштують до 150 тисяч доларів. 

Михайло почав розбиратися, що ж сталося. Спершу звернувся до кадастрового бюро.

“Звідти мене відправили у “Прозорий офіс”, де дали довідку, хто на цій ділянці мав купівлю-продаж. Я знову пішов у кадастрове бюро, і мені надали копію купівлі-продажу, але довго не давали. А потім уже в мене був адвокат, ще всю дорогу я ходив із Яриком (місцевий активіст — ред.), дізнавалися що й чого. А коли дізналися, пішли до поліції», — пригадує військовий. 

Там, за словами Михайла, його «водили за ніс» і не хотіли приймати заяву. Переконували, що йдеться не про кримінальне правопорушення, а про цивільноправові відносини.

«У поліції сказали: “Чому ти сюди прийшов, вийдім на двір, поговоримо”. Але що це за відносини такі?» — пригадує військовий.

13 червня поліція все ж відкрила кримінальне провадження за статтею «Підробка документів». Суд арештував ділянку, але до моменту, поки виконавча служба зареєструвала ухвалу, на територію заїхав бульдозер. Невідомі, які працювали на ділянці, пояснювали сусідам, що Михайлу натомість «купили таунхауз». Це неправда.

Тим часом адвокат Сергій Парвадов, який веде справу Михайла, наголошував, що правоохоронці рухаються повільно.

То що це за схема?

Адвокат пояснював місцевим журналістам, у який спосіб ділки провернули аферу. «Договір купівлі-продажу», виявляється, мама Михайла «оформила» ще 2007-го. За дивним збігом обставин саме тоді, коли загубила паспорт. 

«Угоду завізувала приватна нотаріуска Київського міського округу, яка на той момент уже була відома у справах із підробленими документами. І найабсурдніше — у 2024 році цей старий "договір" раптом реєструють через 17 років», — зазначав Парвадов.

Крім того, Михайло зауважує: 2007-го він був неповнолітнім. Тому його матір не могла би продати будинок без участі опікунської ради — органу місцевого самоврядування. А в «договорі» про продаж опікунська рада не згадувалася.

Як стало відомо hromadske, йдеться про покійну Віру Кударенко — приватну нотаріуску Київського міського територіального округу. Вона не раз потрапляла у скандали, посвідчуючи сумнівні договори купівлі-продажу квартир.

Наприклад, у 2017 році журналісти «Слідство.Інфо» писали про пенсіонера Олександра Кучерявенка, який за один день став безхатченком. Нотаріуска Віра Кударенко без його відома оформила і посвідчила договір купівлі-продажу його квартири.

У судовому реєстрі безліч справ, де оскаржувалися завірені Кударенко документи. Не раз суди визнавали недійсними та скасовували внесені нею записи до держреєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Кударенко померла в лютому 2021 року. Як писав адвокат Олександр Писаренко, Мінʼюст анулював Вірі право на нотаріальну діяльність у 2019 році.

То кому належить ділянка?

Михайло стверджує, що після смерті матері, 2016-го, він на місяць пропустив строк для прийняття спадщини. Платив адвокатам, щоб зробити це через суд. Утім, документи так і не оформив.

«Якщо людина проживає зі спадкодавцем разом, вони ведуть спільне господарство, то вважається, що після його смерті людина фактично приймає спадщину. У нас є всі документи, що Михайло разом з мамою жив і вів спільне господарство», — пояснює адвокат Парвадов. 

Це означає, що у спадщину Михайло фактично вступив, от тільки не отримав свідоцтва. 

Що кажуть правоохоронці?

21 серпня — коли вже пішов розголос у місцевих медіа та соцмережах — прокурори кваліфікували справу ще за статтями «шахрайство» та «крадіжка», які передбачають до 8 років ув’язнення.

26 серпня Михайло Савчук зустрівся з очільником Вінницької обласної прокуратури Олегом Ткаленком, який очолив групу прокурорів у цій справі.

«Про цю справу також дізнався й Офіс генпрокурора. Ми вже провели 5 обшуків у забудовників та людей, які повʼязані. Отримали деяку інформацію, яку будемо перевіряти. Думаю, це все нам дасть конкретну лінію руху для оголошення підозр», — сказав Ткаленко журналістам після цієї зустрічі.

Також до Міністерства юстиції направили лист про проведення перевірки дій державного реєстратора. 

Ткаленко попросив вибачення у Савчука, зауваживши, що у цій справі не мало б бути на початку кваліфікації лише за статтею «Підробка документів».

«Відповідна кваліфікація дала б можливість швидко ухвалити рішення. І, можливо, ми б цей будинок не втратили. Бо коли була стаття про шахрайство, то це був інший рівень розслідування. Не було б дізнавача, а слідчий, який би побіг все арештовувати», — сказав прокурор.

Що буде далі?

«Приїхавши до слідчих у Вінницю з частини, мені зараз немає де бути. Я зараз винаймаю квартиру, позичаю гроші. На скільки мене вистачить? У мене зарплати великої немає. Я виведений у позаштат, платять близько 500 грн. Мене вже починає крити. Буває, я не витримую…» — каже Михайло Савчук.

На попередню службу чоловік уже навряд зможе повернутися через стан здоровʼя. Хоча й хоче, але вже «не потягне». Тож планує оформити інвалідність і служити в тилових частинах.

«Думаю, я не один такий. Багато нині є військових, які також зараз воюють, і також можуть не знати, що їхнє майно, як і моє, може бути вже не їхнім. Закликаю, щоб наші хлопці перевіряли своє майно і на кому воно зараз перебуває», — додає чоловік.