«Після ери мовчання»: як Україна будує антикорупційну систему

Липневі протести 2025 року стали першими масовими виступами з початку повномасштабної війни. Ця історія показує, як далеко пройшла Україна від «ери мовчання» до суспільства, що активно захищає демократичні інститути.

Від мовчання до системних змін

Корупція десятиліттями визначала правила гри в Україні. Від «корупції злиднів» у радянські часи до кланово-олігархічних схем початку 2000-х — хабарі та домовленості стали звичною частиною життя.

Соціологічні опитування й сьогодні показують, що високий рівень корупції посідає перше місце серед чинників, які найбільш негативно впливають на загальну ситуацію в країні, випереджаючи навіть захоплення росією українських територій та постійні атаки дронів і ракет. Водночас до 70% громадян не відрізняють корупцію від інших порушень, як-от службової недбалості чи зловживань.

У фільмі один з перехожих описав корупцію як «ракову пухлину, що метастазує в усі органи і пронизує все суспільство».

Попри різні тлумачення, суспільство одностайне: корупція — системна хвороба. За останнє десятиліття Україна піднялася на 39 позицій у міжнародному рейтингу сприйняття корупції, посівши 105 місце серед 180 країн. У 2024 році рекордні 58% громадян заявили про повну неприйнятність корупції.

Переломним моментом стала Революція гідності

«У кожного була своя причина. Але в цілому люди вийшли за шанс мати нормальну країну. Хтось бачив нормальну країну через швидку євроінтеграцію. Хтось — через вигнання Януковича, який очевидно заважав розвитку України. Хтось — через ухвалення антикорупційних законів, люстрацій. Але в цілому кожен виходив за шанс мати країну наших мрій, але от створити її такою в реальності — це надзавдання. І Майдан був дуже важливим кроком до цього. Він ламав бар’єри, які заважали цьому», — розповідає герой фільму Єгор Соболєв, військовослужбовець та журналіст. 

Після Майдану постало питання: як боротися з корупцією не революціями, а реформами? Як змінити правила гри в державі та суспільстві? Як побудувати систему, що зможе ефективно протидіяти корупції? Відповіддю стало створення антикорупційної інфраструктури: у 2014-2015 роках з'явилися НАЗК, НАБУ, САП, пізніше — ВАКС

Роль журналістів та громадськості

Події Майдану дали новий поштовх розвитку української розслідувальної журналістики. Щороку НАБУ відкриває десятки кримінальних справ за матеріалами журналістських розслідувань та зверненнями від громадськості.

«Взагалі з’явилася культура у суспільства говорити про те, що не так, і що пішло не так в їхній сфері діяльності. Якщо раніше люди боялись керівника, колег, які підуть “настукають”, і купу різних ще речей, то зараз вже не зовсім так. Є з ким вести діалог. Це, напевно, найважливіше, що сталося за останні 10 років», — каже Ярослава Вольвач, журналістка-розслідувачка hromadske.

Змінилося і ставлення до викривачів. Понад 74% населення та 86% бізнесу підтримують тих, хто повідомляє про корупцію.

Культура доброчесності в антикорупційній боротьбі

Побудова культури доброчесності — це не тільки готовність говорити. Це і створення умов, за яких діяти чесно вигідніше, ніж шукати «обхідні шляхи». Тому необхідний комплексний підхід: цифровізація державних послуг, відкриті реєстри, система захисту викривачів тощо.

«Корупцію не можна подолати повністю, але її можна мінімізувати… Це, для прикладу, ті ж самі елементи цифровізації, які дають можливість зменшити вплив людини. Тобто, по суті, якщо немає людини в процесі прийняття рішення або надання адміністративних послуг, то там і не може бути корупції», — говорить Віктор Павлущик, голова НАЗК (з 2024 року).

Ще один важливий напрямок — освіта. У школах та університетах з'являються дисципліни про доброчесність і антикорупцію, працює Офіс доброчесності, запускаються молодіжні програми.

«Ми б хотіли більше працювати зі школами та освітою. Це те, звідки все починається. Це про роботу з культурою, цінностями. І найкращий шлях робити це (змінювати суспільство — ред) —  взаємодіяти з дітьми та молодими людьми, які все ще відкриті діяти по-іншому», — наголошує голова EUACI Аллан Паг Крістенсен.

Формування культури та зміна цінностей — це процес на роки, а може й десятиліття.

Випробування війною

Повномасштабна війна не знищила корупцію, а лише посилила. Проте антикорупційна система наростила темпи. Підозри отримали голова Верховного Суду, віцепрем'єр, відомі олігархи. За 10 років понад 1500 осіб притягнуто до відповідальності, з них 200 нардепів, суддів, керівників. Понад 10 мільярдів гривень відшкодовано державі, майже 3 мільярди — на потреби армії.

Попереду ще багато роботи й викликів. Україна ще далека від подолання корупції, але тепер їй протидіє не кілька органів, а все громадянське суспільство.

«Найголовніший виклик перед нашою країною — це перемогти у війні, зберегти незалежну, вільну Україну. Другий виклик — подолати корупцію, щоб вона не роз'їла цю абсолютно прекрасну, чудову країну зсередини», — наголошує директор НАБУ Семен Кривонос.

Цей проєкт створено у партнерстві з національним агентством з питань запобігання корупції за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується Європейським Союзом, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Зміст є виключною відповідальністю авторів та не обов'язково відображає позиції EUACI, Європейського Союзу або МЗС Данії.

Погляди, висловлені у цьому фільмі, є відповідальністю авторів і не обов’язково відображають позицію редакції hromadske.

Партнерський проєкт реалізований на правах реклами