Насувається важка зима? Чи витримає українська енергосистема російські обстріли та що буде зі світлом і теплом

росіяни б’ють по електриці інакше, але не менш болісно

Від початку жовтня практично щодня російські дрони та ракети бʼють по українській електроенергетичній системі. Особливо потерпають прифронтові регіони.

«Мені здається, що росіяни це розглядають з психологічного погляду. Тобто є проблеми десь на Сумщині, Чернігівщині, але немає проблем, наприклад, десь на заході України. І росіяни хочуть на цьому фоні якось розпалити, мабуть, ворожнечу, що хтось в Україні сидить зі світлом, а хтось сидить без світла», — ділиться своїми міркуваннями Дарія Орлова, аналітикиня консалтингу ExPro Electricity.

10 жовтня росія випустила по українській критичній інфраструктурі 450 дронів і понад 30 ракет. На кілька годин без світла залишився лівий берег Києва, а також деякі райони правого берега. Судячи з усього, були пошкоджені ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 — важливі як для подачі електрики киянам, так і тепла.

Тоді ж президент розкритикував столичну владу, що вона недостатньо попрацювала, щоб інженерно захистити обидві ТЕЦ. Зеленський переконує, що справа не в ППО, а саме в захисті електростанцій. Мовляв, ефективність дронів-перехоплювачів — 68%, а головнокомандувач Олександр Сирський зазначає, що ефективність української ППО — близько 74%. Втім, не всі згодні з тим, що справа саме в інженерному захисті енергооб’єктів.

«Не мали долетіти до ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 ті дрони, якими було уражено відповідні об'єкти на території цих станцій. Вони просто не мали долетіти, але вони долетіли, примудрилися пролетіти понад 300 кілометрів і уразити відповідні об'єкти А тепер президент каже, що у нього є претензії щодо захисту ТЕС-5 і ТЕС-6. Я так розумію, що він мав на увазі саме недостатній інженерно-технічний захист. Але, як на мене, енергетики працюють добре. Що енергетики можуть зробити, якщо їх постійно будуть бити по голові? Найперше потрібен активний захист, тобто ППО», — коментує Геннадій Рябцев, експерт з енергетики та професор Києво-Могилянської школи врядування.

hromadske звернулося до «Укренерго», державного оператора магістральних електромереж, з питаннями про встановлений інженерний захист на енергооб’єктах.

«На сьогодні — понад половину об’єктів “Укренерго” мають антидроновий захист другого рівня. Будівельні роботи ведуться постійно», — кажуть у пресслужбі компанії.

Там пояснюють: коли на підстанції споруджують захист, треба вимикати обладнання. Це означає, що люди, які отримують електрику від цієї станції, на певний час залишаться без світла. Тому процес будівництва укриттів розбили на дві черги. Перша черга — це ключові підстанції для передачі електрики із заходу на схід та з півдня на північ. Вони вже захищені. Захист другої черги завершать у першій половині 2026-го. 

Варто пояснити, що перший рівень захисту передбачає встановлення так званих габіонів — конструкцій з металевої сітки, наповнених камінням. Другий рівень захисту — це бетонні конструкції, які мають захищати від дронів. Третій рівень захисту має захищати від ракет.

«Рішенням Кабінету міністрів 90 тисяч габіонів передається у власність Міненерго, щоб воно потім розподіляло ці габіони між об'єктами критичної інфраструктури. Якщо щось передається з бюрократичною процедурою, то там потрібні різноманітні порядки, різноманітні плани. Все це буде, звісно, розроблятися місяцями — і ці габіони можуть і не дійти до тих об'єктів, які вони мають захистити», — говорить енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

За даними Міністерства енергетики, українська енергосистема зустріла холодний період року доволі підготовленою — з 17,6 ГВт генерувальної потужності, зважаючи, що минулої зими піковий попит складав 16 ГВт на годину. Тоді Україна мала власної генерації на 15 ГВт, ще 1 ГВт покривався шляхом імпорту. Нині технічні умови дозволяють імпортувати до 2,1 ГВт з Євросоюзу.

Також Міненерго стверджує, що цього року вже введено 194 МВт розподіленої генерації (сонячні електростанції, вітряки, газові установки). Цього має вистачити, наприклад, щоб забезпечити електрикою місто приблизно на 400 тисяч мешканців. А до кінця року планується ще понад 380 МВт.

Втім, якщо росіяни будуть бити по великих об’єктах з виробництва електрики, ризики блекауту залишаються.

«Тому уряду потрібно подбати про спрощення приєднання до мереж малих енергетичних установок, здешевлення цього процесу, стимулювання приватного бізнесу для встановлення таких установок.

В Україні має бути створена мережа щонайменше з п'яти сотень малих енергетичних установок, потужністю від 1 МВт і більше, щоб після кожного чергового прильоту не вимикалося світло в усьому місті чи в усій територіальній громаді. Нині ж із запланованих 908 установок підтверджено постачання 551, а 189 вже працюють у мережі, забезпечуючи 145 МВт потужності.

Ну а що таке 145 МВт? Та й оці завислі когенераційні установки (такі, що можуть і електрику виробляти, і теплом забезпечувати), що поставили — їх 551, але приєднали лише 189. Інші стоять на подвір'ях десь там по регіонах. А вони зараз потрібні в Чернігові, в Одесі», — говорить енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

Такі установки не такі вразливі до російських ударів, оскільки є меншими, а їхнє місце ворогу може бути невідоме.

росіяни нині цілять переважно саме в українські системи розподілу електроенергії, але це не менш болісно, ніж удари по виробництву електрики. Щоб відремонтувати системи розподілу, енергетикам доводиться вимикати світло аж на рівні міста чи області.

«Навіть без повного руйнівного ефекту на електростанцію чи підстанцію в цілому — пошкодження комутації, захисту, трансформаторів чи автотрансформаторів — такі удари можуть тимчасово вивести з роботи великі ділянки мережі», — пояснює Олена Лапенко, генеральна менеджерка з енергетичної безпеки та стійкості консалтингу DiXi Group.

Водночас якщо йдеться про Київ, то ремонти відбуваються зазвичай швидше, а от у регіонах все набагато складніше.

«У регіонах, близьких до фронту або з розсіяною інфраструктурою, зокрема на Чернігівщині, логістика складніша — пошкоджені дороги, підвищені ризики для ремонтних бригад і менші запаси резервного обладнання. Тобто ремонт відбувається ефективніше там, де зосереджено ресурси й забезпечено безпечний доступ бригад», — говорить Олена Лапенко.

Навіть якщо після чергового прильоту подача світла відновлюється, це зовсім не означає, що ремонт повністю завершено. Це означає лише те, що енергетики змогли налагодити альтернативне постачання. А ремонт пошкоджень, особливо якщо йдеться про ключове обладнання електростанцій та підстанцій, може тривати місяці й навіть роки.

Водночас в «Укренерго» запевняють, що обладнання для заміни пошкоджених елементів енергетичної системи вистачає.

«Враховуючи досвід попередніх осінньо-зимових періодів, оператором системи передачі створені запаси високовольтного обладнання, що у два-три рази перевищують встановлені нормативи. Завдяки власним ресурсам і допомозі від міжнародних партнерів — накопичення запасів устаткування і матеріалів триває», — кажуть у пресслужбі компанії.

З газом теж важко — потрібні гроші

Паралельно з електроенергетичною системою потерпає і газова інфраструктура. росіяни бʼють по видобутку та транспортуванню газу регулярно і часом удари є доволі нищівними.

Так, 3 жовтня, за повідомленням «Нафтогазу», росія 35 ракетами й 60 дронами атакувала об’єкти газової індустрії в Харківській та Полтавській областях. Американська агенція Bloomberg тоді повідомила, що Україна втратила близько 60% власного видобутку газу.

Втім, аналітики вказують, що потрібно правильно розуміти цю цифру.

«Мінус 60% — це було в моменті після удару. Для того, щоб гарантувати безпеку об'єктам транспортування газу, було просто припинено транспортування, припинено було видобуток. Все це було поставлено на паузу, щоб не було вибуху. Але це ж не означає, що всі просто будуть сидіти. Ні, будуть відновлювати — і відновлюють все це зараз, відновлюється видобуток», — пояснює енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

«Внаслідок обстрілів значна частина обʼєктів групи “Нафтогаз” пошкоджена, деякі руйнування є критичними. Робота низки об'єктів приватної ДТЕК “Нафтогаз” на Полтавщині була зупинена. Деякі об'єкти можна полагодити швидше й оперативно повернути частину обладнання в роботу. Дещо треба відбудовувати з нуля, що потребуватиме значно більше часу», — пояснює Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України.

«З оприлюдненої інформації можна зробити висновки, що найбільше пошкоджуються газопідіймальні вежі, компресорні станції, лінії тиску й підстанції живлення. Найчутливішими є саме компресорні та електричні об’єкти. Якщо ушкоджено лише трубопроводи чи поверхневе обладнання, ремонт зазвичай можливий у кілька тижнів», — додає Олена Лапенко з DiXi Group.

Відтак, виникають ризики для проходження холодного сезону з погляду достатніх запасів природного газу.

З одного погляду, все не так погано. Станом на зараз в підземних сховищах накопичено 12,9 мільярда кубометрів газу, в той час, як для потреби опалювального сезону, за оцінками уряду, запаси мають бути на рівні 13,2 мільярда кубометрів. Тобто формально потрібні лише 300 мільйонів кубометрів, зважаючи, що вже законтрактовано 500 мільйонів.

Але з іншого погляду, є й суттєві ризики. Зазвичай, 12-13 мільярдів кубометрів газу в сховищах вистачає Україні, щоб пройти холодний сезон, проте протягом зимового періоду значна частка споживання покривається власним видобутком. Саме власного видобутку може і не вистачити.

«Вочевидь, що удари по видобутку газу призвели до значного скорочення власного видобутку, тому потрібно буде значно збільшити імпорт та імпортувати газ всю зиму. Наявні потужності з імпорту це дозволяють. Справа лише в грошах. Потрібно знайти десь 1,5-2 мільярда доларів додатково для фінансування імпорту. Газу, що є в сховищах, не вистачить для проходження осінньо-зимового періоду», — зазначає Сергій Макогон, колишній очільник Оператора ГТС України.

Попередньо «Нафтогаз» планував імпортувати 4,6 мільярда кубометрів газу, з яких 4,1 мільярда вже є, але згодом Міністерство енергетики збільшило цю потребу на 30% — до майже 6 мільярдів кубометрів. Тобто, за офіційними оцінками, потрібно імпортувати ще приблизно 2 мільярди кубометрів.

«За оптимістичного сценарію, додатково може знадобитися близько 1 мільярда кубометрів. За песимістичного сценарію, який враховує нові масштабні російські атаки, нам може знадобитися близько 4 мільярдів кубометрів додаткового газу. Ця цифра дуже різниться і буде залежати від того, яка буде погода, чи будуть російські атаки, як швидко ми зможемо відновити вже пошкоджені об'єкти. Якщо говорити про негативний сценарій, то це може обійтися в близько 2 мільярди доларів», — ділиться своїми прогнозами Михайло Свищо, аналітик газового ринку в ExPro Consulting.

Угорщина, Польща та Словаччина забезпечують 97% українського імпорту газу. Також є можливість транспортувати блакитне паливо з Молдови та Румунії.

«Угорщина, Польща — найдешевші маршрути, вони використовуються зараз майже на максимум. Щоб збільшувати імпортувати, треба робити це через Словаччину, а це дорожчий маршрут», — пояснює Михайло Свищо.

Отож, «Нафтогаз» має нині активно шукати кошти, щоб розрахуватися за імпорт додаткових обсягів газу. Державна компанія вже залучила кілька великих кредитів. Так, насамперед вона звернулася до українських державних банків. «Укрексімбанк» надав 59,3 мільйона доларів на видобуток газу. «Укргазбанк» та «ПриватБанк» надали по 96 мільйонів євро. Ще 3 мільярди гривень надав «Ощадбанк». З власної кишені «Нафтогаз» витягнув 1 мільярд доларів на додаткову закупівлю газу.

Приєдналися також міжнародні партнери. Європейський банк реконструкції та розвитку кредитував цього року «Нафтогаз» на 770 мільйонів євро і планує дати ще 500 мільйонів євро для екстреного імпорту газу. Європейський інвестиційний банк позичив 300 мільйонів євро, а уряд Норвегії надав грант на 85 мільйонів євро.

Звичайно, це посилює заборгованість «Нафтогазу» — і це може мати вплив на тарифи на газ. Так, уряд хоч і продовжив дію пільгових цін на газ для опалення для потреб населення до 31 березня 2026 року, але підвищив ціни для теплових електростанцій, теплоелектроцентралей, газопоршневих і газотурбінних установок.

«Насправді з коштами доволі непросто. Тому зараз триває пошук нових кредитів, ведуться перемовини з іноземними партнерами. Я думаю, що до кінця року ми можемо побачити ще схожі кредитні угоди з іноземними партнерами. Європа та європейські партнери розуміють, що в нас зараз складна ситуація, напередодні зими росія атакує і потрібно допомагати.

Тому я думаю, що ми зможемо отримати певні кошти для збільшення імпорту. Це величезний обсяг коштів, але теоретично, якщо буде дуже складна ситуація і негативний сценарій, я думаю, доведеться уряду допомагати “Нафтогазу” коштами. Можливо, якось будуть розв'язувати питання заборгованостей підприємств теплокомуненерго перед “Нафтогазом” і частково виділяти кошти “Нафтогазу”», — говорить аналітик газового ринку Михайло Свищо.

росіяни ж тільки про те й думають, щоб найбільш негативний сценарій для України настав.

«Ми маємо справу з підступним ворогом, який хоче знищити як український газовидобуток, так і всю нашу енергосистему. Всі попередні атаки є цьому прямим підтвердженням. Зима дійсно буде непростою і нам всім потрібно до цього готуватися», — прогнозує Артем Петренко з Асоціації газовидобувних компаній України.

Так, у Львові вже готуються, що через обмежені резерви газу доведеться пізніше починати опалювальний сезон. Мер Дніпра Борис Філатов прямо закликав саме так і вчинити — почати  сезон якомога пізніше. А київський мер Віталій Кличко, своєю чергою, порадив киянам готуватися до складнощів.