Право на відповідь і попередня цензура: очільниця ІМІ пояснила, як проєкт Цивільного кодексу знищує антикорупційну журналістику

Про це заявила голова організації Оксана Романюк під час пресконференції за участі громадських активістів 20 травня, передає кореспондентка hromadske.

Одним із найнебезпечніших пунктів у ньому вона вважає розширення норми про право на відповідь, яке у чинному кодексі стосується лише неправдивої інформації.

«Зараз…  якщо особа вважає, що щось там медіа некоректно, неправдиво написало, вона може звернутись і сказати: "Виправте, ось насправді такий вигляд має ситуація"», — зазначає Романюк.

Натомість новим Цивільним кодексом законотворці пропонують, аби право на відповідь «було у будь-кого й з будь-якого приводу». Тобто кожна публічна особа, яку було згадано у ЗМІ, матиме право звернутися до медіа, і те буде зобовʼязане поставити її відповідь, не редагуючи та не скорочуючи.

«І в такий спосіб журналістика просто "заспамиться", перетвориться в якусь дошку оголошень. І ми розуміємо, що це вже не буде медіа, тому що функція в медіа якраз у тому, щоб передавати, щоб здійснювати суспільний контроль», — наголошує очільниця ІМІ.

Ще серед «цікавих» пунктів Оксана Романюк згадала норму про попередню цензуру. Мовляв, публічні особи ще під час підготовки матеріалу щодо них, якщо дізнаються про нього, зможуть звернутися до суду і вимагати заборонити медіа готувати цей матеріал.

«Це взагалі. Я це говорю і сама не вірю, що це розказую насправді», — наголошує голова громадської організації «Інститут масової інформації».

Також вона згадала про норму, яка стосується таємниці листування юридичних осіб. Вважатиметься порушенням, якщо медіа опублікує якийсь лист, навіть якщо в ньому буде йтися про корупцію. 

«І таких норм там щонайменше 11. І ми зараз, 10 медійних організацій, об'єдналися, приєдналися до широкої коаліції й разом подали правки до парламенту й окремо подали також через наших “медійних” депутатів, зокрема через Ярослава Юрчишина. І, звісно, ми будемо боротися», — додала вона.