У квартирі, яку орендувала Вікторія Рощина в окупованому Енергодарі, могла бути «прослушка»

Про це повідомили під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування злочинів рф проти журналістів.

У Національній поліції зазначили, що Рощина прибула до окупованого Енергодара 1 серпня 2023 року, а вже 4 серпня орендувала квартиру в місті. Того ж дня зв’язок із журналісткою було втрачено.

За інформацією, яку наразі перевіряє слідство, квартира, яку 4 серпня 2023 року зняла в Енергодарі Рощина, могла бути облаштована засобами аудіофіксації й спостереження.

Також на засіданні ТСК зазначили, що за версією слідства, з моменту перетину кордону на території росії за нею уже могло вестися спостереження.

Серед ймовірних цілей журналістського розслідування Рощиної поліція називає документування фактів незаконного утримання цивільних та перевірку інформації щодо функціонування катівень на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, відділ поліції Енергодару та район ЗАЕС.

 Убивство Вікторії Рощиної

3 серпня 2023 року стало відомо, що Вікторія Рощина зникла на тимчасово окупованих територіях. Лише у травні 2024 року росія вперше підтвердила, що утримує її в полоні. У березні 2022 року росіяни також викрадали медійницю, але через 10 днів вона опинилася на волі.

Про смерть Вікторії стало відомо 10 жовтня 2024 року. Інформація про загибель журналістки надійшла її батькові Володимиру від російських офіційних осіб. Пізніше інформацію підтвердила українська сторона.

Медійна ініціатива за права людини заявила, що Вікторію Рощину утримували щонайменше у двох тюрмах: виправній колонії № 77 у Бердянську та СІЗО № 2 у Таганрозі, що в рф. СІЗО в Таганрозі відоме як «одне з найбільш жорстоких місць утримання для українців на території рф».

За даними журналістів-розслідувачів Forbidden Stories, тіло Вікторії передали в лютому, під час обміну тіл 757 загиблих захисників. Під час огляду виявилося, що деякі внутрішні органи були відсутні. Зокрема, головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї.

Вікторію поховали 8 серпня на Байковому кладовищі в Києві. Попрощатися прийшло кілька сотень людей: рідні Вікторії, зокрема батько й молодша сестра, її колишні колеги та небайдужі.

Вікторія Рощина працювала на hromadske, пізніше публікувалася в «Українській правді» та «Радіо Свобода». Також вона співпрацювала з «Українським радіо», «UA: Першим» та «Цензор.нет». У 2022-му отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці».

Усі матеріали Вікторії Рощиної доступні за посиланням.