«За 10 років відіб’ю збитки». Чим Rozetka обурила продавців після знищення складу

«Ми не хочемо сваритися, але хочемо нормального ставлення»

Ярослав — координатор ініціативної групи підприємців, чиї товари зберігалися на складі Rozetka Fulfillment у Броварах і були знищені після удару 5 серпня. Понад 40 магазинів із цієї групи заявили про втрати приблизно на 112 мільйонів гривень.

«Торік Rozetka щодо страхування відповідала продавцям так: “Ваші товари, згідно з договором, не застраховані, але ми відшкодовуємо вам повну вартість товару”. І вони так і робили. Такі випадки були поодинокі, вони завжди йшли назустріч у різних нюансах, але загалом питань до цього не було», — розповідає Ярослав.

І додає: підприємці, які тримали товари на складі у Броварах, мають спільний чат, де спілкуються безпосередньо з адміністраторами відділу Rozetka Fulfillment.

Після першого удару по складу Wildberries у Підмосковʼї 18 липня в цій групі «почався кіпіш». Підприємці почали запитувати про безпеку своїх товарів, страхування тощо.

У 20-х числах липня Rozetka почала відповідати продавцям інакше. Мовляв, на той момент вони ще формували свою позицію, тож попередні відповіді щодо компенсацій уже просили не брати до уваги. Після 26 липня Rozetka припинила приймання товарів на приміщення у Броварах.

Акціонери компанії згодом пояснили продавцям, що це сталося через дуже велику кількість заяв на повернення товарів зі складу, які подавали підприємці. Черга на вивезення сягала понад двох тижнів. Через це швидко евакуювати товар зі складу було неможливо. 

1 серпня росіяни вперше атакували складські приміщення безпілотником у Броварах. 

«Після першого удару кіпіш у групі почався ще сильніший. Я особисто написав повідомлення, що це ненормально: або шукайте алгоритми, або пропонуйте якісь варіанти, якщо у вас є можливість цей товар якось убезпечити чи кудись перевезти. На це не було жодної відповіді», — каже Ярослав.

Ярослав оцінює свої втрати приблизно в 9 мільйонів гривень, однак остаточних звітів про втрати Rozetka ще не надала. Чоловік продає спортивні товари. 

До удару оборот його сімейного бізнесу становив близько 3 мільйонів гривень на місяць, але через масштаб втрат повернення до попередніх показників, за його оцінкою, займе щонайменше рік.

Крім того, за запропонованих Rozetka умов компенсувати власні втрати завдяки знижці він зможе приблизно за 10 років.

Під час переговорів з ініціативною групою продавців представники Rozetka заявили, що не бачать своєї вини, оскільки продавці мали самі враховувати воєнні ризики, каже Ярослав.

Підприємці ж наполягають, що питання не лише в самому ракетному ударі, а й у діях компанії до нього. Вони вважають, що Rozetka як зберігач могла зробити більше для захисту або оперативного повернення чужого товару.

«Ми не хочемо з ними сваритися. Але, з іншого боку, ми хочемо нормального, адекватного партнерського ставлення. Наприклад, “Нова пошта”. Так само наші посилки горіли. Ми знаємо, що б’ють по логістиці, по їхніх терміналах, горять товари на мільйони гривень. Але там із цими питаннями проблем не було. Вони завжди відшкодовують усі гроші», — додав підприємець.

Ініціативна група зараз намагається домовитися з Rozetka про кращі умови врегулювання. Зокрема, вони запропонували, аби компанія надала щонайменше 50% знижки на всі послуги, а не лише на роялті. Однак Ярослав каже, що переговори майже не просуваються вже два тижні.

Антон втратив 90% товарів на 9 мільйонів гривень

Антон (імʼя змінене) має сімейний бізнес. Теж продавав через маркетплейс Rozetka і зберігав товари на складі Fulfillment у Броварах. Після знищення складу він втратив майже весь товар із двох своїх магазинів — близько 90%. За цінами, за якими цей товар планували продавати, це приблизно 9 мільйонів гривень.

Відкрито говорити підприємець не хоче, оскільки також має франшизну точку Rozetka і побоюється, що компанія може припинити співпрацю.

Зараз його бізнес майже зупинився. Ходових позицій практично не залишилося, нові постачання з-за кордону чекати кілька місяців, а продажі впали приблизно вдесятеро. Серед причин — збільшення термінів доставлення, що підходить не всім покупцям, а також загальне падіння купівельної спроможності населення.

Антон каже, що спочатку Rozetka припинила приймати товари на склад у Львові, а згодом — і в Броварах. Після знищення броварського складу він звернув увагу, що в продажу залишилося багато товарів самої Rozetka.

Через це Антон припускає, що компанія могла завчасно вивезти частину власних товарів зі складу. Передусім компактні й дорожчі позиції. Водночас, на його думку, товари інших продавців могли не бути для компанії таким самим пріоритетом.

Після знищення складу Rozetka запровадила окреме страхування товарів під час доставлення. Продавці тепер доплачують 0,5% від вартості посилки. Утім, Антон каже, що раніше компанія повідомляла про страхування товарів, які зберігалися на Fulfillment, але після їхнього знищення продавцям так і не пояснили, чи діє це страхування і чи можуть вони отримати виплати.

Ярослав показав скриншоти листувань із менеджерами Rozetka за жовтень 2025-го. Ті зазначали, що, згідно з договором, компенсація за військові дії агресора не передбачена, але «ми йдемо назустріч і компенсуємо».

Військовий, який втратив товару на 20 мільйонів

Ще один підприємець, Ярослав, працює з Rozetka з 2022 року. На знищеному складі зберігалося близько 60% усіх його товарних запасів — приблизно на 12 мільйонів гривень за закупівельною вартістю, або на 20 мільйонів гривень за роздрібними цінами.

Частину цього асортименту він не мав на власному складі на Закарпатті, тож після знищення складу Rozetka швидко відновити ці запаси неможливо.

Ярослав не зміг подати заявку на повернення товару зі складу Rozetka, як це зробили деякі інші продавці. На той момент він уже служив у війську: чоловіка мобілізували 20 травня, а до 2 серпня, поки він перебував у навчальному центрі, доступ до телефона був дуже обмежений.

«Замовлення з Rozetka за цей час опрацьовувалися автоматично. Також у мене була одна людина, яка комунікувала з клієнтами щодо проблемних питань. Він знав про проблему [коли Rozetka припинила приймання товарів], але сам рішень не ухвалював і не міг зі мною зв’язатися», — каже Ярослав.

Для Ярослава Fulfillment був важливий не лише через зручну логістику. Позначка «Замовлення обробляє Rozetka», за його словами, викликала більше довіри в покупців і допомагала продавати більше.

Після знищення складу асортимент його магазину скоротився в кілька разів, а продажі через Rozetka впали приблизно вп’ятеро.

Запропоновану Rozetka 30-відсоткову знижку на роялті Ярослав вважає недостатньою. На його думку, компанія могла б сильніше підтримати постраждалих продавців — знизити комісію, краще просувати їхні товари у видачі та додати спеціальну позначку, яка допомогла б повернути довіру покупців і частину втрачених продажів.

«Я в бізнесі з 2008 року, а вартість втраченого товару в рази перевищує те, що я заробив на маркетплейсі Rozetka за весь час співпраці з 2022 року», — каже Ярослав.

Ми звернулися до Rozetka з проханням надати свою позицію щодо ситуації, яка виникла. Редакція надіслала запит 14 вересня, на момент публікації відповіді ми не отримали.

Що кажуть в уряді?

Джерело hromadske в уряді зазначило, що в Кабміні регулярно проводять зустрічі з представниками великого бізнесу щодо страхування від воєнних ризиків.

Нині Кабмін працює над розширенням програми компенсації витрат бізнесу на страхування від воєнних ризиків. У чому саме полягатимуть зміни, співрозмовник не уточнив.

Наразі за цією програмою держава компенсує частину витрат на страхування, якщо страховий тариф перевищує 1%. Максимальний розмір компенсації для одного підприємства становить 3 мільйони гривень на рік.

Також Кабмін запускає й розширює програму пільгових кредитів.

«Цього буде недостатньо, ми всі це розуміємо. Щодо якихось податкових пільг: наші зобов’язання перед міжнародними партнерами суттєво обмежують нас. Тобто значних податкових пільг ми також надавати не можемо», — зазначає джерело hromadske в уряді.

І додає: є сподівання, що створення страхового фонду хоч і не розв'яже всіх проблем, але стане суттєвим кроком уперед.

Так, міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко повідомив на зустрічі з журналістами 12 вересня, що збитки бізнесу внаслідок атак цього року можуть сягнути 10 мільярдів доларів. 

Мінекономіки хоче створити страховий фонд, який покриватиме частину збитків бізнесу після російських атак. Йдеться про виплати до 10 мільйонів доларів на групу компаній. Вартість страхування для бізнесу становитиме 2% від суми покриття, а до програми планують залучити приватних страховиків. Загальний капітал фонду має становити 2-3 мільярди доларів.

Очікується, що виплати можуть запрацювати з 1 січня 2027 року, якщо уряд знайде джерела фінансування. Одним із варіантів наповнення фонду називають підвищення ПДВ, однак це рішення поки лише обговорюється.