Діти зі столичних шкіл переводяться в онлайн-школи окупованих міст. Чому так відбувається й що буде далі з навчанням

95% столичних шкіл мають укриття

Нині у столиці очно навчаються 144 тисячі учнів, понад 66 тисяч – у змішаному форматі, понад 22 тисяч — на «дистанційці», а 18 тисяч школярів вчаться за індивідуальною формою. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Найпопулярнішою формою навчання, за словами керівниці департаменту освіти КМДА Олени Фіданян, є дзеркальний клас: коли тривоги немає, діти навчаються у шкільних кабінетах, а коли є — спускаються в укриття і продовжують уроки там: 

«Директор, як і директори всіх шкіл і садочків, мають свої алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях. Якщо наші алгоритми дій раніше могли бути розраховані на пів року, на рік, на чверть, то тепер вони щоденно коригуються, залежно від частоти обстрілів». 

95% київських шкіл, за оцінками столичних чиновників, забезпечені власними укриттями. Інші користуються захисними спорудами сусідніх об’єктів.

З київських шкіл — у школи окупованого Дніпрорудного й Бахмута

Син Віктора навчався в шостому класі школи Дарницького району Києва. Це район, який часто атакують російські безпілотники. Уламки падають і на школи, і на дитячі садочки. Востаннє це сталося 4 жовтня. 

Віктор шукав школу, де уроки відбуваються онлайн, і йому порадили заклад з Дніпрорудного, Запорізькій області. Місто окупували ще на початку березня 2022 року, та дітей онлайн продовжують навчати:

«Через постійні тривоги в Києві уроків практично немає, це навіть віддаленим навчанням не назвеш. Моя дитина хоче вчитися, минулий рік закінчила добре, але зараз просто не має такої можливості. Онлайн-уроки скасовують, а під час офлайн-тижня діти замість навчання просто сидять у підвалі під час тривог. Усе звелося до домашніх завдань, але без супроводу вчителя ніякого навчання не може бути. Ми сподівалися, що київські школи адаптуються й налагодять цей процес, але, на жаль, цього так і не сталося», — розповідає Віктор.

Онлайн-заняття в цій школі не припиняють під час тривог. Діти та вчителі підключаються до уроків з різних куточків України або навіть з-за кордону. Крім уроків, відбуваються й зустрічі з психологом. 

Родина Валентини мешкає на Київщині. А донька відвідувала школу в Голосіївському районі столиці. Щоранку дитину везли на навчання, проте під час повітряних тривог доїхати до Києва стало проблемою.

«Почали підлаштовуватись і возити дитину до школи, але це не завжди вдавалося, бо тривога лунала й до занять, і під час них. У нас було чудове укриття — відремонтоване і з вентиляцією. Але проблема полягає в тому, що воно взагалі не підлаштоване для навчання. Приміщення маленькі, місця для парт не вистачало, тому дітей розміщували як могли. Перші два тижні навчання як такого не було взагалі — діти просто сиділи. Потім вже почали якось адаптовуватись і проводити уроки, але через постійний галас навчатися там було просто нереально», — розповідає Валентина.

Як наслідок, дитину перевели в школу з Бахмута Донецької області. Онлайн-уроки під час тривог там не зупиняють. Якщо є реальна загроза, школярі можуть попередити про це вчителя, перейти в безпечне місце та приєднатися до заняття згодом.

Донька Дар’ї навчалася в одній зі шкіл Шевченківського району. Зараз вона відвідує заняття в приватній онлайн-школі.

«Ще в серпні всі розуміли, що чекає на дітей у школі з такими тривогами. Але ми все ж таки спробували піти — і зрештою діти просто просиджували цей час у підвалі. Згодом донька дуже сильно захворіла. Я так і не знайшла закладу, де б вчителі реально навчали дітей у підвалі, тому пішли на онлайн. А просто пересиджувати в укриттях години, як у дитячому садку, немає жодного сенсу», — каже жінка.

Дар’я обрала «стандартну» програму: на тиждень її донька має кілька живих уроків з математики, української мови, історії та англійської. Інші предмети опрацьовує самостійно.

Місяць навчання в цій онлайн-школі обходиться в 6800 гривень. Плюс 4900 на рік, якщо хочеш отримати офіційний документ про освіту.

17 класів в укритті

Тетяна Пушкарьова — директорка школи в Дарницькому районі — зустрічає мене на порозі свого кабінету. У цій школі навчається близько 1500 дітей. Через кілька хвилин після того, як ми зустрічаємося, оголошується жовтий рівень небезпеки й зникає світло. Учні хутко спускаються в укриття: молодші класи — в одне, а старші — в інше. Завдяки інвертору, світло там є, тому уроки продовжуються.

Директорка розповідає, що освітній процес в укритті налагодили на початку вересня:

«Буквально за два дні в укритті на тисячу людей сіло 17 класів — вся початкова школа з першого по четвертий клас. Разом із батьками ми придбали елементарні туристичні столики, які дуже швидко складаються і розкладаються, щоб було більше місця. Для старших класів, оскільки там дітей більше, довелося організувати змішаний формат навчання: один тиждень діти перебувають вдома і навчаються дистанційно, а другий — приходять до школи». 

Утім Тетяна Пушкарьова визнає, що навчатися в укритті складно. Класи сидять поруч і це відволікає. Між ними ставлять ширми, проте це не надто безпечно — щоб їх скласти й відкрити шлях до виходу, потрібен час. 

«Я вважаю, що ми зробили від себе максимум, тому що в нас вся початкова школа має можливість кожного дня приходити на очне навчання, а не так, як у деяких школах. Ми насамперед забезпечили навчання маленьких дітей, тому що, якщо батьки працюють, вони не можуть вдома самостійно перебувати. П’яті й шості — це теж маленькі діти, і теж їм важко самостійно працювати на дистанційному навчанні, але що вже робити?» — зазначає директорка.  

Відповідно до алгоритму, якщо під час дистанційного уроку оголошують повітряну тривогу, заняття призупиняється, щоб учитель і учні могли перейти в безпечне місце. Після того як всі перемістилися, урок має продовжитися.

«Будьмо відвертими: Київ не був повністю підготовлений до такого формату. Щоб забезпечити кожного вчителя обладнаним робочим місцем, комп'ютером і Wi-Fi, а головне — гарантувати безпеку. На сьогодні ми так і не вигадали безпечного варіанту перебування дитини вдома під час дистанційки: самостійно в укриття вона зазвичай не біжить, залишається вдома — дай Боже, щоб була між двома стінами. Те саме стосується й вчителів, які під час тривог все одно приходять на роботу, маючи й очні, і дистанційні класи. Скільки б нарад із нами не проводили, вони ні до чого не призводять — це питання надзвичайно складне і практично не має єдиного розв’язання», — каже Тетяна Пушкарьова.

Станом на 1 жовтня 334 школи — кожен третій навчальний заклад столиці — пошкоджені через обстріли. Про це очільниця Департаменту освіти сказала hromadske після того, як російський безпілотник атакував школу №12 у Солом’янському районі. Діти тоді були в укритті, тому від удару ніхто не постраждав. Деякі з них навіть не чули вибуху.

Взимку можливе тільки онлайн-навчання? 

З відкритих джерел hromadske проаналізувало, що питання безпеки та організації навчання в школах і дитсадках стало приводом для маніпуляцій. Протягом місяця найбільше таких дописів з’являлося у Telegram.

Частина користувачів дорікає владі за те, що шкільні укриття небезпечні, переповнені та непридатні для навчання. Суперечки виникають і через підготовку шкіл до зими.

«По школах я бачу, що це можливим буде тільки онлайн. Ніхто не буде в -20 градусів дітей в ті підвали холодні заганяти, коли ще й світла не буде», — вважає батько шестикласника Віктор. 

У КМДА стверджують, що під час відключень світла школи використовують альтернативні джерела живлення. Там, де таких умов немає, — учнів переводять на дистанційне навчання.

Ми звернулися до Департаменту науки й освіти з проханням надати інформацію про те, скільки шкіл забезпечені генераторами, інверторами та зарядними станціями. Відповідь очікуємо.