Президент Румунії розповів, як довго залишатиметься на посаді після скасування результатів виборів

Президент Румунії Клаус Йоганніс під час святкування Дня Об’єднання Румунії 1 грудня 2024 року
Президент Румунії Клаус Йоганніс під час святкування Дня Об’єднання Румунії 1 грудня 2024 рокуFacebook / Klaus Iohannis

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що залишатиметься на посаді до обрання свого наступника. Раніше Конституційний суд країни анулював результати першого туру президентських виборів, на яких переміг кандидат Калін Джорджеску з проросійською репутацією.

Про це повідомляє Digi 24.

Йоганніс запевнив, що залишить посаду, «коли новий президент складе присягу», і додав, що не планує ставати прем’єр-міністром.

«До останнього дня я буду працювати за демократичну, вільну, сучасну, безпечну, європейську Румунію. Румунія є стабільною, безпечною та міцною країною», — сказав Йоганніс, адресувавши свої слова інвесторам та економічним аналітикам.

Заява пролунала після того, як Конституційний суд Румунії ухвалив рішення анулювати результати першого туру виборів президента. На них здобув перемогу незалежний кандидат Калін Джорджеску, який пообіцяв згорнути допомогу Україні та заборонити транзит українського зерна.

У другому турі він мав зустрітися з проєвропейською кандидаткою Еленою Ласконі.

Проте напередодні Йоганніс дозволив оприлюднити документи румунських спецслужб щодо виборів, які, серед іншого, свідчать, що Джорджеску проводив передвиборчу кампанію з порушенням законодавства.

Зокрема повідомлялося, що Джорджеску задекларував нульові витрати на передвиборчу кампанію, хоча його відео просували у TikTok.

Крім того, спецслужби отримали інформацію, що кампанія цього кандидата була підтримана іноземною державою.

Вибори в Румунії

Це вже дев’яті президентські вибори в Румунії після 1989 року. Оскільки конституція дозволяє президенту бути переобраним лише один раз, чинний президент Клаус Йоганніс, уперше обраний у 2014-му, а потім переобраний у 2019-му, не має більше права брати участь у виборах.

24 листопада відбувся перший тур. Лідером голосування став незалежний кандидат Калін Джорджеску, якого критикували за проросійські та антизахідні заяви. Це спричинило масові протести у країні.

Конституційний суд Румунії постановив перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені, але судді визнали результати голосування. Нове рішення Конституційний суд ухвалив після того, як спецслужби виявили порушення у передвиборчій кампанії Джорджеску.

У Румунії також відбулися парламентські вибори, які показали успіхи ультраправих. Загалом три ультраправі партії набрали трохи більше ніж 30% голосів.

Однак перше місце вибороли соціал-демократи, а третє та четверте — проєвропейські «Національна ліберальна партія» (PNL) та «Союз порятунку Румунії» (USR). Ці три партії та консервативний «Демократичний союз угорців Румунії» домовилися сформувати урядову коаліцію.