Охорона президента Південної Кореї Юна не дала його затримати. Слідчі призупинили виконання ордера

Про це пише Yonhap. 

Правоохоронці зупинили виконання ордера приблизно через п'ять годин після того, як слідчі прибули до президентської резиденції.

«Ми визначили, що виконання ордера на затримання було б практично неможливим через продовження протистояння, і призупинили виконання через занепокоєння за безпеку персоналу на місці, спричиненого опором», — йдеться в повідомленні органу. 

Тепер там планують визначити подальші кроки.

Загалом правоохоронці до 6 січня мають затримати президента. Проте мітинги прихильників Юна біля його резиденції та можливість зіткнень зі Службою безпеки президента (PSS) ускладнюють ці зусилля. 

Зокрема, 3 січня біля його резиденції зібралися понад тисячу протестувальників, в оточенні близько 2700 поліціянтів вони скандували: «Незаконний ордер. Повністю недійсний». Ці люди виступають проти імпічменту.

Тим часом слідчі, які представили на місці видані судом ордери на затримання та обшук президентської резиденції, отримали відмову у доступі. Голова Служби безпеки Юна послався на обмеження на території, що перебуває під охороною.

Перед тим як зіткнутися з PSS, слідчим також чинила опір військова частина, дислокована на території.

Нагадаємо, ордер на арешт Юна видали після того, як він проігнорував усі три виклики з’явитися на допит у межах розслідування про те, як він оголосив воєнний стан у країні без видимої причини.

Сам президент не погодився з ордером на арешт та пообіцяв «боротися до кінця».

Що сталося в Південній Кореї?

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї.

Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет — опозиційна Демократична партія відмовилася схвалити його. Натомість опозиція подала в парламентський бюджетний комітет скорочений проєкт бюджету, а також подання про імпічмент державному аудиторові та головному прокуророві.

Запровадження воєнного стану дало президенту змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію, а лідер «Партії влади народу» Хан Дон Хун назвав це «неправильним».

Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту було заблоковано військовими. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення.

Зрештою, близько першої години ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.

Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля.