Венс атакує Європу, а Зеленський закликає створити європейську армію: головне з Мюнхенської безпекової конференції

Венс критикує Європу

Промова віцепрезидента США Джей ді Венса затьмарила дискусії про війну в Україні, викликавши бурхливі обговорення та коментарі у відповідь. Високопосадовець звинуватив європейські уряди в придушенні свободи слова та неспроможності зупинити нелегальну міграцію.

На думку Венса, найбільша загроза для Європи походить не від росії та Китаю чи будь-якого іншого зовнішнього актора, а від відступу від своїх фундаментальних цінностей. «Мене хвилює загроза зсередини», — наголосив він.

Як приклад Венс навів «скасування виборів» у Румунії, що, як він вважає, сталося через «надумані підозри розвідки» та «величезний тиск» з боку інших європейських держав.

Венс мав на увазі рішення Конституційного суду Румунії анулювати результати першого туру виборів президента після попередження спецслужб, що переможець — незалежний кандидат Калін Джорджеску — проводив передвиборчу кампанію з порушенням законодавства. Джорджеску, який під час президентських перегонів обіцяв згорнути допомогу Україні, згодом розмірковував про розподіл української території.

«Ви можете вважати, що росія неправильно купувала рекламу в соціальних мережах, щоб вплинути на ваші вибори. (...) Це можна засуджувати навіть на світовій арені. Але якщо вашу демократію можна знищити кількома сотнями тисяч доларів цифрової реклами з іншої країни, то вона не дуже сильна», — сказав віцепрезидент США.

Щоб розкритикувати міграційну політику ЄС, Венс згадав про подію в Мюнхені, що сталася за день до початку конференції: тоді 24-річний шукач притулку з Афганістану в’їхав у натовп страйкарів.

За словами Венса, жоден виборець на європейському континенті не пішов би на виборчу дільницю, щоб проголосувати за «відкриті шлюзи для мільйонів неперевірених іммігрантів».

«А знаєте, за що вони проголосують? У Британії проголосували за Brexit. І, погодитеся чи ні, вони за це проголосують. І все більше по всій Європі голосуватимуть за політичних лідерів, які обіцяють покласти край неконтрольованій міграції», — припустив він.

Уже після конференції віцепрезидент США зустрівся з лідеркою ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» та кандидаткою в канцлери Алісою Вайдель.

Крім того, Венс мав зустріч зі ще одним суперником чинного канцлера Німеччини Олафа Шольца на майбутніх виборах — лідером християнських демократів Фрідріхом Мерцем. Однак із самим Шольцом він не зустрічався, повідомляли медіа.

Шольц звинуватив Венса у втручанні у вибори та підтримці ультраправих, заявивши, що «не справа інших — давати поради щодо співпраці з партією, з якою не співпрацюють із поважних причин».

Канцлер Німеччини приєднався до тих європейських політиків, які критично відгукнулися на заяви Венса. Його соратник по Соціал-демократичній партії та міністр оборони Борис Пісторіус назвав словами віцепрезидента США «неприйнятними».

«Демократія щойно була поставлена під сумнів віцепрезидентом США — і не лише німецька, а цілої Європи. Якщо я правильно його зрозумів, то він порівнює умови в деяких частинах Європи з умовами авторитарних режимів», — обурився Пісторіус.

Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас зізналася, що в неї склалося враження, ніби США «намагаються посваритися» з Європою. Вона наголосила: «Ми не хочемо сваритися з нашими друзями».

А ось генеральний секретар НАТО Марк Рютте, навпаки, побачив у промові Венса наголос на єдності США та Європи. На його думку, віцепрезидент Сполучених Штатів натякнув на це, коли згадав про спільні цінності — свободу слова та демократію. 

Водночас сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який також приїхав на конференцію, переконаний, що Європі потрібно почути коментарі Венса, щоб зрозуміти, чому ультраправі партії стають популярними та чому британці проголосували за вихід із ЄС.

В очікуванні переговорів

Мюнхенська безпекова конференція почалася невдовзі після того, як президент США Дональд Трамп та російський лідер володимир путін домовилися почати переговори про припинення війни.

Президент України Володимир Зеленський наголошував, що Україна також повинна брати участь у цьому процесі. Трамп запевнив, що Україна неодмінно отримає «місце за столом», і додав: представники трьох країн прибудуть до Мюнхена. 

В Офісі президента України заперечили переговори з росіянами на Мюнхенській конференції. росія, яка офіційно не була присутня на конференції, також не підтвердила таку зустріч.

За словами Зеленського, під час розмови з Трампом він казав йому, що путін — «брехун», оскільки насправді не хоче припинення війни. У ніч перед початком Мюнхенської конференції російський безпілотник промовисто влучив в укриття, що закриває зруйнований енергоблок №4 ЧАЕС.

Наміри Трампа швидко завершити російсько-українську війну змусили багатьох згадати про Мюнхенську угоду 1938 року, внаслідок якої Чехословаччину змусили поступитися частиною своєї території на користь Німеччини, Польщі та Угорщини. Український президент наголосив, що не допустить такої угоди щодо України.

«Ми ніколи не визнаємо окуповані території російськими», — підкреслив Зеленський у розмові з журналістами.

Він також висловив думку, що Україна зараз мала б краще становище та втратила б менше територій, якби військова допомога від союзників надходила вчасно.

Водночас під час зустрічі з американською делегацією Зеленський повторив, що Україна готова «максимально швидко» рухатися до реального й гарантованого миру. Тепер Україна очікує на візит спецпредставника США з питань України та росії Кіта Келлога, додав президент.

Келлог брав участь у конференції та мав особисту зустріч із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Він зазначав, що не представлятиме план закінчення війни в Мюнхені. За його словами, це зробить пізніше сам Трамп. Очікувалося, що спецпосланець поспілкується з європейськими лідерами та передасть зміст розмови американському президентові.

А вже на Мюнхенській безпековій конференції Келлог заявив, що Європа не братиме участі в перемовинах щодо врегулювання російсько-української війни, на чому наполягала Україна та держави ЄС. Хоча додав, що європейські інтереси врахують.

Посадовець пояснив, що Трамп отримав війну «у спадок», а тому хоче, аби вона якнайшвидше закінчилась і щоб Україна стала «суверенною та безпечною державою». Келлог упевнений, що війну в Україні можна закінчити вже у 2025 році.  Упродовж найближчих 180 днів він пообіцяв «залучити всі сторони» для цього.

За словами спецпосланця, наразі переговори про завершення війни ведуться за двома треками: російським та американсько-українсько-союзницьким. 

Як пояснив Келлог, він відповідає за другий трек, тоді як першим займається спецпредставник президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф, який провів успішні переговори з росіянами щодо звільнення ув’язненого в росії американського вчителя.

Під час дискусії на Мюнхенській конференції спецпосланець зауважив, що російському лідерові володимиру путіну для завершення війни варто піти на територіальні поступки або відмовитися від формування альянсу з Іраном, КНДР та Китаєм.

ЗМІ також писали, що перед конференцією США запропонували Україні угоду, за якою американці бажають отримати право на 50% запасів корисних копалин в Україні.

Однак, за словами Зеленського, запропонована угода не відповідала українським інтересам, оскільки не містила гарантій безпеки, тож він не дозволив її підписувати.

В офіційній заяві Офісу президента зазначалося, що команди України та Сполучених Штатів домовилися продовжити роботу над документом про економічну співпрацю.

Україна пропонує створити європейську армію

Головною темою промови Володимира Зеленського став заклик створити спільну європейську армію. Він пояснив, що Європі потрібна «впевненість у власних силах».

«Я вірю в Європу і закликаю вас діяти заради себе, заради ваших націй, ваших домівок, ваших дітей, заради нашого спільного майбутнього», — наголосив український президент.

Ця ідея видається особливо актуальною після заяви міністра оборони США Піта Гегсета, що Вашингтон не може більше «зосереджуватися передусім» на безпеці Європи й тепер має подбати про стримування Китаю та про безпеку власних кордонів.

Зеленський зазначив, що без української армії європейські збройні сили не зможуть зупинити росію. Раніше глава держави вже звертав увагу, що наразі чисельність української армії становить 880 тисяч людей. Це робить її найбільшою на континенті. Для порівняння: французька армія, яка є найчисельнішою в ЄС, налічує усього 200 тисяч військових.

Крім того, президент підкреслив, що лише українська армія має справжній бойовий досвід введення сучасної війни, а тому Україна повинна долучитися до створення збройних сил Європи.

«Але однієї нашої армії теж недостатньо. Нам потрібно те, що можете надати ви. Зброя. Навчання. Санкції. Фінансування. Політичний тиск. І єдність», — додав Зеленський.

Створення європейської армії могло б стати альтернативою вступу України до НАТО, хоч український президент і не казав про це й навіть наголосив, що не зніме євроатлантичну інтеграцію з порядку денного.

«Ми вважаємо, що основою будь-яких гарантій безпеки для України має бути членство в НАТО. Або умови, які дадуть нам змогу побудувати інше НАТО просто тут, в Україні», — розповів він.

Нові сумніви щодо членства України в Північноатлантичному альянсі посіяв президент США Дональд Трампа, який заявив, що вступ України в НАТО не є «практичним». Раніше він дорікав своєму попереднику Джо Байдену за підтримку членства України в НАТО, яка буцімто спровокувало росію.

Водночас Володимир Зеленський на конференції в Мюнхені зізнався, що Сполучені Штати ніколи не бачили Україну членом НАТО, байдуже хто був при владі у Вашингтоні — демократи чи республіканці. 

А втім, український президент вірить, що цю позицію можна змінити. Якщо ж Україна не вступить до НАТО, то їй необхідно мати півторамільйонну армію, вважає він.

«Саме зараз найбільш впливовим членом НАТО, здається, є [глава рф володимир] путін. Бо його забаганки здатні заблокувати рішення НАТО, і це попри той факт, що саме українська армія зупинила росію», — зауважив президент.

У своїй промові Зеленський також згадав розширення Хмельницької АЕС та досягнення у виробництві безпілотників — лише минулого року завдяки зусиллям українців і партнерів Україна виробила 1,5 мільйона дронів різних типів.

У неділю, 16 лютого, відбудеться завершальний день Мюнхенської безпекової конференції. Позаду — десятки дискусій за участю політиків високого рангу та дипломатів. Упродовж двох попередніх днів учасники зосереджувалися на перспективах трансатлантичного партнерства. У третій — планують обговорити роль Європи у світі.