Країни ЄС домовилися пошукати альтернативні джерела фінансування для «Радіо Свобода»

Про це повідомляє російська служба «Радіо Свобода» з посиланням на документ, який підписали держави.

Заяву підписали Австрія, Бельгія, Чехія, Естонія, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Словенія та Швеція.

У документі наголошується, що «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» «відіграло життєво важливу роль у наданні незалежної, неупередженої та заснованої на фактах інформації громадянам, особливо в регіонах, де свобода преси перебуває під загрозою».

Раніше 17 березня за ініціативи Чехії у Брюсселі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. На ній високопосадовці розглянули питання майбутнього «Радіо Свобода».

Наступного дня міністр європейських справ Чехії Мартін Дворжак розповів журналістам, що кілька країн блоку висловилися за підтримку «Радіо Свобода».

Що передувало?

14 березня президент США Дональд Трамп підписав указ щодо скорочення Агентства глобальних медіа США (USAGM), якому підпорядковуються такі медіа, як «Голос Америки», «Радіо Свобода», «Радіо Вільна Азія», «Радіо та телебачення Марті» та інші. Загалом на 2025 рік USAGM запитував 950 мільйонів доларів.

Створені ще за часів Холодної війни, ці медіа охоплюють авдиторію у приблизно 427 мільйонів людей і часто мовлять на авторитарні країни. Так, «Радіо та телебачення Марті», яке працює зі штату Флорида, веде мовлення на Кубу.

Раніше Сполучені Штати після шеститижневого перегляду скасували 83% програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Загалом це 5200 контрактів.