Третій конклав у XXI столітті: чи стане темношкірий кардинал новим Папою Римським
Сьогодні, 7 травня, розпочинається конклав, на якому кардинали з 71 країни світу оберуть нового Папу Римського. Серед претендентів на папський престол є й українець.
Що таке конклав, як проходять вибори Папи та хто є головним претендентом на перемогу — читайте в матеріалі hromadske.
Як обирають Папу
21 квітня Папа Франциск помер від інсульту у віці 88 років. Його смерть запустила складний процес пошуку наступника глави Католицької церкви, яка налічує понад 1,4 мільярда парафіян по всьому світу.
Нового Папу Римського оберуть під час конклаву — закритого зібрання кардиналів Католицької церкви, яке проходить у Сикстинській капелі. На час голосування, яке триває до того моменту, поки один із кандидатів не набере дві третини голосів, кардинали ізольовані від зовнішнього світу.
Навіть харчування кардиналів під час конклаву суворо регламентоване, щоб обмежити витік інформації. У минулому кардинали часто використовували їжу для передачі таємних повідомлень. Так, вони ховали записки в равіолі, а на серветках писали кілька слів про те, як проходить голосування за нового Папу.
У 1274 році Папа Григорій Х вирішив, що кардинали повинні голосувати в повній ізоляції, і ввів ряд обмежень. Наприклад, якщо конклав не міг обрати Папу понад три дні, кардиналам дозволяли лише одне приймання їжі на добу, а після восьми днів їм давали тільки хліб і воду. У XIV столітті Папа Климент VI послабив ці обмеження, дозволивши кардиналам харчуватися тричі на день. З того часу у скромне меню учасників конклаву зазвичай входить суп, основна страва з риби, м'яса або яйця з вареними овочами та десерт із сиру або фруктів.
На конклаві голосують двічі на день. Якщо після 30 турів голосування Папу обрати не вдається, допускається ухвалення рішення простою більшістю голосів.
Останні два конклави (у 2005 та 2013 роках) тривали по два дні. Найдовший конклав в історії Католицької церкви тривав з 1268 по 1271 рік. Кардиналам знадобилося майже три роки, щоб досягти консенсусу та обрати нового Папу, яким став Григорій X. Востаннє понтифіка обрали з першого ж голосування у 1846 році. Тоді Папою став Пій IX.
Голосування в конклаві таємне — кожен кардинал пише ім'я кандидата на бюлетені, а потім складає його, щоб зберегти анонімність. Після кожного раунду голосування бюлетені спалюють у двокамерній печі, яку встановлюють у Сикстинській капелі спеціально для проведення конклаву.
Колір диму над капелою сигналізує про результат. Якщо Папу не обрано, до багаття додають хімічні речовини, які створюють чорний дим. Якщо обрано — білий дим. Кардинал-диякон виходить на балкон собору Святого Петра та проголошує Habemus Papam — «Маємо Папу!». Від часів виборів Папи Бенедикта XVI у 2005 році на додачу до білого диму також використовують дзвони з Базиліки Святого Петра.
Традиція спалення бюлетенів прямо у Сикстинській капелі бере початок з XV століття. Для створення чорного диму використовують суміш сірки, антрацену та хлорнокислого калію. Для білого диму — суміш лактози, бертолетової солі та соснової деревини. Ватикан зберігає ритуал, адже дим — це не лише сигнал обрання Папи, а й давній символ духовного звернення до Бога.
Українець серед претендентів на Святий Престол
Серед 133 кардиналів, які беруть участь у конклаві, точно є той, хто незабаром стане 267-м Папою Римським. Майбутній Папа може віддати свій голос за себе. Це не заборонено.
Серед кардиналів, які обиратимуть нового Папу, є й 45-річний українець Микола Бичок, який народився в Тернополі. Він уже майже п’ять років є єпископом Української греко-католицької церкви в Австралії.
Микола Бичок — наймолодший кардинал у конклаві. Папа Франциск призначив його кардиналом лише минулого року, і тепер він має право голосу у виборах нового Папи Римського.
У день похорону Папи Франциска Микола Бичок заявив, що той багато знав про Україну і «завжди був на боці правди»: «Папа завжди був за Україну. Я думаю, що ви повинні знати, що український священник в Аргентині виховав Папу Франциска. Папа служив під проводом українського священника. Так, ми з багатьма речами не погоджуємося, багато речей боліли мені як єпископу, дуже важко було зрозуміти певні висловлювання Святійшого Отця. Однак добра було зроблено набагато більше».
Теоретично Микола Бичок може бути обраний Папою, але сам він вважає, що є більш досвідчені кандидати.
Хто буде наступним Папою?
Папою Римським може бути обраний будь-який християнин. Однак фактично на папський престол претендує лише чоловік, який зберігає целібат. Починаючи з XIV століття, понтифіком незмінно ставав лише священник з-поміж неодружених кардиналів Католицької церкви.
Серед головних претендентів на папський престол є щонайменше 6 кандидатів із Європи, Азії та Африки. Від того, хто стане Папою Римським, залежить, у якому напрямку рухатиметься Римо-католицька церква. Адже кожен з кандидатів має власне бачення з багатьох питань, як-от аборти, ЛГБТ-спільнота, канонічне право та зовнішня політика Святого Престолу.
70-річний італієць П'єтро Паролін вважається головним фаворитом на папський престол. Паролін — держсекретар Ватикану, який визначає його зовнішню політику. Він був наближеною людиною до Папи Франциска і вважався головним дипломатом Ватикану. У 2024 році Паролін приїздив до України та зустрічався з Володимиром Зеленським.
Втім, навіть прихильники П’єтро Пароліна визнають, що йому бракує харизми його попередника. Критики згадують його коментарі щодо одностатевих шлюбів, які він назвав «поразкою людства». Також суперечливими є наполегливі спроби Пароліна зміцнити позиції Католицької церкви в Китаї, що вимагало переговорів з комуністичними лідерами.
Ще одним фаворитом на папський престол є 67-річний філіппінець Луїс Антоніо Тагле, який очолює Конгрегацію євангелізації народів. Протягом багатьох років Тагле вважався головним претендентом на пост понтифіка. Утім зараз його шанси оцінюються нижче, ніж шанси П’єтро Пароліна.
У Ватикані кардинал Тагле відповідає за місіонерську діяльність. Інколи його називають «азійським Франциском» за вміння спілкуватися з бідними та критику жорсткої позиції деяких католицьких священнослужителів щодо геїв, розлучених і незаміжніх матерів. Тагле виступає проти абортів, але спокійно ставиться до одностатевих шлюбів та захищає права представників ЛГБТ-спільноти. Якщо оберуть його, він стане першим Папою Римським з Південно-Східної Азії.
Іншим фаворитом на Святий Престол вважається 69-річний італієць Маттео Дзуппі. Його часто називають «Папою миру» за велику активність на міжнародній арені та гуманітарні ініціативи. Дзуппі — архієпископ Болоньї та президент Єпископської конференції Італії. У 2023-2024 роках він представляв Ватикан у мирних місіях щодо війни в Україні. Він приїздив до Києва і Москви, а також їздив до Пекіна та Вашингтона, намагаючись переконати світових лідерів сприяти припиненню війни в Україні.
Шанси 72-річного угорця Петера Ерде на папський престол також оцінюють доволі високо. Кардинал Ерде представляє консервативне крило Ватикану і виступає проти причастя для розлучених. Він наполягає на забороні повторного шлюбу. Ерде прагне повернення Католицької церкви до консерватизму. Він відомий своїми дипломатичними здібностями, знає кілька мов, завдяки чому здобув популярність серед католицьких лідерів в Латинській Америці та Африці.
65-річний Фрідолін Амбонго, архиєпископ Кіншаси, може стати першим темношкірим Папою в історії Католицької церкви. Конголезець був близьким другом Папи Франциска й одним із дев'яти членів дорадчої групи понтифіка, відомої як Рада кардиналів. Попри дружні стосунки з Франциском, Амбонго має більш консервативні погляди. У 2023 році він очолив опозицію у Ватикані, виступаючи проти рішення Папи Франциска, яке дозволило священникам благословляти одностатеві пари.
Кардинал Амбонго вже давно закликає Ватикан приділяти більше уваги розвитку католицької спільноти в Африці та Азії. Одним з його аргументів на користь активного просування Католицької церкви в Африці є той факт, що католики складають близько 18% населення континенту і випускають більше семінаристів, ніж в будь-якій іншій частині світу.
Конкурентом Амбонго є інший темношкірий кардинал з Африки — 76-річний Пітер Терксон з Гани. Його вважали одним із головних фаворитів конклаву 2013 року, який обрав Папу Франциска. Терксон поділяє бачення Франциска щодо соціальної справедливості, економічної рівності та захисту навколишнього середовища. Він представляв Ватикан на найвищому рівні по всьому світу, зокрема в Організації Об'єднаних Націй, займаючись питаннями міграції та екології.
Якщо Ватикан вирішить, що настав час посилити позиції Католицької церкви за межами Європи, конклав може обрати Папою саме Петера Терксона або Луїса Антоніо Тагле. Якщо ж гору візьмуть прихильники продовження політики Папи Франциска, пріоритетами якого були допомога бідним, турбота про екологію та захист прав людини, то новим понтифіком, імовірно, стане П’єтро Паролін або Маттео Дзуппі. У разі обрання Папою Римським Петера Ерде, можна буде стверджувати, що у Ватикані перемогли консерватори.
- Поділитися: