У Південній Кореї вдруге заарештували колишнього президента. У чому причина?

Про це повідомляє Yonhap.

Старший суддя Центрального районного суду Сеула, видав ордер на арешт, посилаючись на побоювання, що колишній президент може знищити докази.

Прокурорка вимагала ордер за п'ятьма ключовими звинуваченнями, зокрема, через ймовірне порушення Юном прав членів Кабінету міністрів, коли він викликав лише кількох обраних членів на зустріч, що відбулася незадовго до оголошення воєнного стану.

Юн та його адвокати були присутні на слуханні та відхилили всі звинувачення, перш ніж колишнього президента доставили до Сеульського центру утримання під вартою в Ійванзі, що на південь від столиці, щоб він чекав на рішення суду.

Також колишнього президента звинувачують у створенні фальшивого документа про оголошення воєнного стану після 3 грудня 2024 року, щоб надати легітимності своїм діям, та в тому, що він доручив підписання документа тодішнім прем'єр-міністру та міністру оборони.

Інші звинувачення стосуються його нібито вказівки речнику президента з питань іноземної преси поширювати неправдиві заяви та його вказівки Службі безпеки президента перешкодити його затриманню слідчими на початку січня та його наказу видалити записи дзвінків із захищених телефонів, що використовуються трьома військовими командирами.

Це вже другий випадок арешту Юна. Перший раз це сталося в січні, коли він ще перебував на посаді, але пізніше суд задовольнив його прохання про скасування арешту і звільнив його в березні.

Що сталося в Південній Кореї?

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї. Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет.

Запровадження воєнного стану дало президентові змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію.

Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту заблокували військові. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення. Зрештою, близько першої години ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.

Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля. Ухвалити рішення вдалося з другої спроби. Тоді правоохоронці подали ордер на арешт Юна. Той переховувався від слідчих та навіть барикадувався у своїй резиденції.