Словенія першою в ЄС заборонила продаж зброї Ізраїлю

Про це пише Bloomberg.

«Палестинці вмирають, бо їм систематично відмовляють у гуманітарній допомозі», — заявив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, оголошуючи про це рішення.

Він також додав, що дії Ізраїлю є серйозними порушеннями міжнародного права.

Цей крок значною мірою символічний, враховуючи, що торгівлі зброєю між Ізраїлем і Словенією майже немає. Але для Ізраїлю було б важливіше, якби інші країни Європи розглянули такий крок. Німеччина, Італія та Велика Британія мають значну торгівлю оборонними товарами й послугами з Ізраїлем.

«Обов’язок кожної відповідальної держави — вжити заходів, навіть якщо це означає зробити крок попереду інших», — сказав Голоб, який неодноразово закликав до конкретних заходів проти Ізраїлю на рівні ЄС.

Ці зусилля зазнали невдачі через «внутрішні розбіжності та роз’єднаність» щодо цього питання в Брюсселі, сказав він.

Це не перший випадок, коли Словенія вживає заходів проти Ізраїлю раніше за інших членів блоку, прагнучи змусити прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу припинити воєнні дії на Близькому Сході. Словенія визнала Палестину незалежною державою ще 2024 року.

У липні цього року Франції Емманюель Макрон заявив про намір визнати Палестину, викликавши критику з боку США та Ізраїлю. А згодом Велика Британія повідомила, що готова визнати Палестину у вересні, якщо Ізраїль не покладе край «жахливій ситуації» в Секторі Гази та не зобов’яжеться дотримуватися довгострокового сталого миру.

Станом на 2025 рік понад 140 зі 193 країн-членів ООН визнають Палестину як незалежну державу, зокрема Україна, яка зробила це ще у 1988 році.

Палестинська держава

Після Першої світової війни Велика Британія отримала в тимчасове управління території Близького Сходу, які раніше входили до Османської імперії. Через сплеск антисемітизму в міжвоєнних Польщі та Угорщині, а згодом — підйом нацизму в Німеччині, на ці території почали емігрувати євреї з Європи.

29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН резолюцією 181 оголосила про розділ території на дві незалежні держави — єврейську (Ізраїль) та арабську (Палестина), а також Великий Єрусалим — він повинен був безпосередньо контролюватися ООН.

Однак арабське населення відмовилося прийняти план ООН і не визнало самопроголошену єврейську державу.

15 травня 1948 року армії шести арабських країн — Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту — вдерлися на територію, відведену майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. Ізраїль відстояв свої території та відвоював у тому самому році собі ще близько половини, виділених уже під арабську державу, а також Західний Єрусалим.

Згодом, у 1967 році, унаслідок Шестиденної війни ізраїльтяни захопили також Східний Єрусалим і решту палестинських територій, залишивши для палестинців невеликий анклав.