У льодовику, що тане, знайшли британського дослідника, який загинув в Антарктиді ще 65 років тому

Денніс Белл
Денніс БеллDavid Bell / BBC

У льодовику в Антарктиді знайшли кістки Денніса Белла (Тінка), який 1959 року впав в ущелину, коли працював в організації, що згодом стала Британською антарктичною службою.

Про це пише BBC. 

Ще в січні кістки разом із наручним годинником і радіоприймачем знайшла польська антарктична експедиція. Тепер же останки офіційно ідентифікували — вони належать 25-річному Деннісу Беллу (Тінку).

«Я вже давно змирився з тим, що не знайду свого брата. Це просто неймовірно, дивовижно. Я не можу в це повірити», — розповів BBC News 86-річний Девід Белл.

Денніс народився 1934 року. Він працював у Королівських повітряних силах і став метеорологом, перш ніж приєднатися до служби дослідження територій Фолклендських островів для роботи в Антарктиді.

«Він був одержимий щоденниками Скотта», — пригадав Девід, маючи на увазі капітана Роберта Скотта, який відкрив Південний полюс і загинув під час експедиції 1912-го.

Денніс вирушив до Антарктиди 1958 року. Там його відправили у дворічне відрядження до Адміралтейської затоки на невелику британську базу на острові Кінг-Джордж, де перебували понад 10 чоловіків.

Британська антарктична служба веде записи, тож архіваріус Іеуан Гопкінс знайшов детальні звіти з бази про роботу та витівки Денніса. Гопкінс наголосив: «Він веселий і працьовитий, з пустотливим почуттям гумору та схильністю до розіграшів».

Загалом Денніс займався відправленням метеорологічних метеозондів та передаванням звітів по радіо до Великої Британії що три години. Його також описували як найкращого кухаря на базі, який відповідав за продовольчий запас узимку. 

Денніс БеллBritish Antarctic Survey

Крім того, британець брав участь у зніманні острова Кінг-Джордж, щоб створити один із перших картографічних матеріалів значною мірою недослідженого місця.

Через кілька тижнів після 25-річчя Денніса, 26 липня 1959 року, під час глибокої антарктичної зими, він та чоловік, на ім’я Джефф Стокс, покинули базу, щоб піднятися на льодовик та обстежити його. У записах Британської антарктичної служби описується нещасний випадок, що стався того дня.

Собаки, яких використовували для переміщення місцевістю, стомилися. Щоби підбадьорити їх, Денніс без лиж самотужки пішов попереду, аж раптом зник у розколині, залишивши після себе діру.

Згідно з розповідями, Стокс гукнув того, і Денніс крикнув у відповідь. Йому опустили мотузку, а собаки потягнули її. Коли британець дістався краю ущелини, мотузка порвалась і він знову впав. Його колега гукнув удруге, але цього разу Денніс не відповів. 

Цьогоріч у січні команда польських дослідників із польської антарктичної станції «Арцтовський» знайшли кістки неподалік своєї бази. Команда вчених рятувала останки під час чотирьох експедицій.

За словами польської команди, це небезпечне та нестабільне місце, «посіяне тріщинами» та зі схилами до 45 градусів. 

«Місце, де знайшли Денніса, не те саме, що й місце, де він зник. Льодовики під впливом сили тяжіння рухають свою масу льоду, і разом з нею Денніс здійснив свою подорож», — розповіли дослідники. 

Незабаром Девід відвідає Велику Британію, де він та його сестра Валері планують нарешті поховати Денніса.

«Це чудово, я зустрінуся зі своїм братом. Ви можете сказати, що нам не варто радіти, але ми радіємо. Його знайшли — він повернувся додому».