Ексглаві розвідки США закидають участь у «культі», лідер якого контролював її політичну кар’єру — WP

Тулсі Габбард дає свідчення у Сенаті перед своїм призначенням на посаду директорки Національної розвідки, 30 січня 2025 року
Тулсі Габбард дає свідчення у Сенаті перед своїм призначенням на посаду директорки Національної розвідки, 30 січня 2025 рокуDemetrius Freeman / The Washington Post via Getty Images

Колишній директорці Національної розвідки США Тулсі Габбард закидають зв’язки з індуїстською релігійною групою, лідер якої, як стверджується, роками впливав на її політичну кар’єру.

Про це ідеться у розслідуванні Washington Post. Журналіст видання заявив, що отримав понад 25 тисяч сторінок матеріалів, зокрема, конфіденційних службових записок, від Ребеки Зальцбург — вона працювала над цифровою стратегією для кількох кампаній Габбард у Конгресі.

Зазначимо, Тулсі Габбард у лютому 2025 року отримала посаду директора Національної розвідки США — їй підпорядковувалися всі 18 розвідувальних агентств країни. Наприкінці Габбард заявила про відставку, покликавшись на хворобу чоловіка, якому діагностували рідкісну форму раку кісток.

Габбард відома як колишня конгресвумен-демократка, яка стала прихильницею Дональда Трампа. Вона неодноразово поширювала тези російської пропаганди, зокрема, про «біолабораторії США в Україні», та звинувачувала НАТО у провокуванні війни. На посаді глави нацрозвідки Габбард відповідала за щоденний брифінг президента Дональда Трампа з найважливішою розвідувальною інформацією.

За даними WP, батьки Тулсі Габбард входили до сепаратистської релігійної групи, яку очолює ексцентричний лідер Кріс Батлер. Послідовники Батлера практикують форму індуїзму, яка передбачає відданість Крішні, медитацію, йогу та дієту. Деякі колишні члени назвали групу культом і заявили, що її послідовники ізольовані від зовнішнього світу, хоча група це заперечує. Як стверджується, Батлер контролює важливі життєві рішення своїх послідовників і вимагає повної слухняності та секретності. Ба більше, за даними WP, він роками працював над розширенням свого впливу в політиці.

На початку 1990-х років подружжя Габбардів опинилося в центрі уваги завдяки «потужній політичній кампанії» проти одностатевих шлюбів на Гаваях. Її проводили за підтримки організації Батлера Science of Identity Foundation (SIF). Тоді для телереклами залучили Тулсі, яка була ще підліткою: вона розповідала, що легалізація одностатевих шлюбів призведе до того, що люди одружуватимуться зі своїми собаками (пізніше Тулсі перепросила за це).

Завдяки Ребеці Зальцбург журналіст WP отримав доступ до внутрішніх листів SIF, які показали, що організація мала вплив і на подальшу політичну кар’єру Тулсі Габбард. У листах невказаний спікер критикує публічні виступи політикині, надає їй поради та вказівки. Неодноразово вони були виконані — після отримання «завдань» Габбард подавала необхідні законопроєкти чи правки.

Зокрема, журналіст WP знайшов у записках поради запобігти поваленню тодішнього сирійського диктатора Башара Асада — і Габбард публічно підтримувала вказані тези. В окремих випадках вона дослівно публікувала підготовлені повідомлення у Twitter і звітувала про це назад.

Хоча імені спікера ніколи не вказувалося, WP робить висновок, що за вказівками стоїть саме Кріс Батлер. Зі слів Зальцбург, Батлер не користувався комп’ютером, а натомість давав свої поради Габбард усно, іноді — безпосередньо їй телефоном, а іноді — своїм секретарям чи іншим послідовникам, а ті транскрибували їх у службові записки.

Після прохання про коментар Суніл Хемані — «права рука» Батлера — заявив, що це він стояв за більшістю службових записок, а не Батлер. Але WP ставить це під сумнів: деякі документи були стенограмами розмов між неназваним радником та самим Хемані. Окрім того, Хемані раніше відкрито консультував Габбард, коли неназваний спікер закликав до анонімності.

Керівник апарту Габбард в останні дні її перебування на посаді назвав інформацію журналіста «хибними нападками», «кричущим прикладом антиіндуїстської нетерпимості». Саму Ребеку Зальцбург звинуватили у невдалій спробі вимагання.

У SIF заявили, що Зальцбург вимагала в них 250 000 доларів і погрожувала, що завдасть організації «репутаційної шкоди», якщо не отримає грошей. Та пояснила, що просила гроші для покриття збитків, бо отримала підозру у втручанні у право опіки над дитиною після того, як прихистила підлітка-втікача, який стверджував про насильство з боку батьків, пов’язаних з SIF.

Зальцбург стверджувала, що підліток спочатку попросив її допомогти, але потім змінив свою версію після втручання поліції, що призвело до звинувачення у тяжкому злочині з можливим дворічним ув’язненням та великим штрафом. Вона запевняла, що гроші «не купили б її мовчання».