Британський звіт про нелегальну торгівлю росії підтвердив схеми, які раніше викрило hromadske

Ілюстративне фото. Перевантаження зерна в Кілії
Ілюстративне фото. Перевантаження зерна в Кіліїhromadske

Нове дослідження британської програми SOC ACE підтверджує, що росія використовує сотні формально приватних компаній для військових постачань, вивезення награбованих ресурсів з окупованих територій та продажу нафти дорожче за цінову стелю G7.

Про це йдеться в дослідженні SOC ACE.

Дослідники встановили, що цю торгівлю обслуговують британські та європейські юристи, бухгалтери, судновласники й банкіри. Саме вони підтримують реєстрацію, управління і фінансування компаній, які на ній заробляють.

У дослідженні використані матеріали розслідувань hromadske. Зокрема, про приватизацію державного порту, де також йдеться про те, що буксир «Портовий 101», що перебуває під управлінням української компанії «Трансшип» з групи Андрія Іванова, але належить російській компанії «Краншип», під час війни працював під російським прапором у портах окупованого Криму та російських портах Кавказ чи Новоросійськ.

Три потоки нелегальної торгівлі

Автори звіту виділили три категорії незаконної торгівлі через Чорне море:

  • постачання санкційних і товарів подвійного призначення для російської армії;
  • вивезення награбованої продукції з окупованої України: зерна, вугілля, брухту й каолінової глини;
  • нафта «тіньового флоту», яка продається дорожче за встановлену G7 стелю.

Дослідники простежили, як ці потоки проходять через порти Кавказ і Новоросійськ у росії та окуповані Бердянськ, Феодосію, Керч, Маріуполь і Севастополь. Звідти вони часто потрапляють до турецьких, грузинських, а іноді й до європейських  портів.

Більшість цих операцій не порушує законів росії, Грузії чи Туреччини. Там така торгівля або дозволена, або прямо заохочується. Але вона незаконна за санкційним законодавством Великої Британії, ЄС і США, а тому підпадає під «нелегальну торгівлю».

Український контекст

Розслідування hromadske вже фіксувало такий механізм на прикладі українського держмайна. Торік редакція розповідала історію приватизації порту Усть-Дунайськ — першого в історії України продажу цілого державного порту під час повномасштабної війни. Фонд держмайна продав актив компанії Валерія Віхренка «Еліксир-Україна» за 6 мільйонів доларів, за єдиної суттєвої умови: відсутність звʼязків покупця з росією.

Але за документами, отриманими редакцією, фактичне управління портом після аукціону перейшло до компанії «Краншип», яка входить у групу одеського бізнесмена Андрія Іванова. Той сам відкрито визнавав давнє особисте знайомство з Віхренком, а колишній портовий оператор і колишній заступник директора порту Андрій Московський прямо підтверджував, що все рухоме й нерухоме майно, отримане під час приватизації, передали в управління «Краншипу».

Група Іванова, за даними hromadske, продовжувала вести бізнес у росії навіть після 2022 року. Буксир «Портовий 101» під українським управлінням і російським прапором працював і в окупованому Криму, і в російських портах Кавказ та Новоросійськ.