ядерна зброя

Управління ООН у справах роззброєння (UNODA) сповістило про перенесення на серпень 2022 року конференції щодо ядерної угоди. Сталося це на тлі сплеску випадків коронавірусу.

У Білорусі оприлюднили проєкт змін до конституції. Серед них — скасування без'ядерного на нейтрального статусу країни, перебування однієї людини на посту президента не більше двох термінів та зняття відповідальності за дії на посту глави держави.

Білорусь готова розмістити на своїй території російську ядерну зброю у разі «загрози з боку НАТО». Мінськ заявляє, що Захід нібито збільшує кількість своїх військ на території України.

Україна занепокоєна нарощуванням Росією ядерного потенціалу в окупованому Криму. Йдеться зокрема про можливе розміщення установки зі збагачення урану.

26 вересня, у Міжнародний день за повну ліквідацію ядерної зброї, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріш закликав світ знищити ядерну зброю.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) вважає, що Північна Корея перезапустила свій головний ядерний реактор, який, як зазначається, виробляв плутоній для ядерної зброї.

Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що у відповідь на нарощування Росією ядерного потенціалу в тимчасово окупованому Криму на решті території України можуть розгорнути системи протиповітряної оборони.

На початку 2021 року кількість ядерних боєголовок, готових до застосування, збільшилась. Однак загальна кількість ядерної зброї, якою володіють країни, зменшилась.

Контроль над ядерним арсеналом, який залишився в Україні після розпаду СРСР, був у Москви, а не у Києва.

Міністерство закордонних справ Північної Кореї розкритикувало заяви американського президента Джо Байдена про те, що ядерна зброя КНДР становить «серйозну загрозу» національній безпеці США.