Луганська область

росіяни, найімовірніше, зосередяться на оточенні Лисичанська, а не на штурмі Слов’янська. Однак окупаційним військам знадобиться час на відновлення, щоби потім почати просування на Слов’янськ у разі встановлення контролю Сєвєродонецьком та Лисичанськом.

російські війська повністю окупували Гірську громаду Луганської області. Станом на ранок 24 червня тривають бої у деяких населених пунктах.

Українським військовослужбовцям у Сєвєродонецьку доведеться відходити на нові, більш укріплені позиції.

У промзоні в Сєвєродонецьку вже зруйновані численні захисні споруди. Тож українські військові не виключають можливість відходу на нові, більш укріплені позиції.

На південному фронті російські війська зосередилися на оборонних операціях і, можливо, 22 червня досягли незначних успіхів у Миколаївській області. Водночас окупанти протягом дня продовжували наступ на Слов’янськ.

Російські війська просуваються в бік Лисичанська з півдня замість того, щоб переправляти свої сили через річку з боку Сєвєродонецька. Аналітики прогнозують, що найближчими днями місту може загрожувати наступ росіян.

Сили оборони України за допомогою тактичних рухів посилюють захист на Луганщині, де тримають найжорсткіші бої, та поступово звільняють Херсонщину.

У Сєвєродонецьку Луганської області під контролем Збройних сил України залишається лише територія заводу «Азот». Бої вже тривають у промзоні. Проте українські військові не перебувають в оточенні.

У місті Рубіжне Луганської області у боях за одну вулицю російсько—окупаційні війська втратили 70% від роти, і не могли взяти її майже місяць — це з тим, що на східній ділянці фронту кількість ворожих військ ледь не удвадцятеро більша за кількість наших.

Окупанти 19 червня намагалися здійснити прорив у районі Тошківки Луганської області. Вони навіть досягли успіху, але після роботи української артилерії зазнали поразки.