шпигуни

Вислання понад 400 підозрюваних російських шпигунів з усієї Європи цього року завдало «найзначнішого стратегічного удару» по російських спецслужбах.

У Польщі заарештували двох білорусів, які збирали дані про військові об'єкти. Їм уже оголосили підозри у шпигунстві.

Агентство внутрішньої безпеки Ізраїлю (ШАБАК) заарештувало п'ятьох громадян, яких запідозрили у шпигунстві на користь Ірану. Вони за гроші збирали секретну інформацію та намагалися подружитися з політиками.

У Туреччині затримали шістьох громадян Росії, Узбекистану та України за підозрою у політичному та військовому шпигунстві. Українських дипломатів про затримання не повідомили, вони перевіряють інформацію.

Правоохоронці затримали у Херсонській області 64—річного чоловіка, якого підозрюють у державній зраді, а саме: у співпраці зі спецслужбами Росії.

У Берліні 12 серпня затримали 57—річного британця, який передавав документи російській розвідці. Але його не планують екстрадувати до Великої Британії для суду, попри серйозність звинувачень.

Європейський суд із прав людини постановив, що Велика Британія та Швеція порушують основні права людини своїми системами спостереження. Однак суд вважає, що масове стеження не є незаконним, хоча потребує гарантій безпеки.

Журналісти—розслідувачі знайшли справжнього власника закордонного паспорта, яким користувався російський шпигун Олександр Мішкін (він же Олександр Петров) — підозрюваний у підривах боєприпасів у Чехії.

Агенти Головного розвідувального управління Олександр Мішкін та Анатолій Чепіга, відомі під іменами Олександр Петров і Руслан Боширов, зараз живі й працюють на держслужбі у Росії.

Центральне розвідувальне управління США (ЦРУ) запустило свій оновлений сайт, завдяки якому керівницо збирається набрати нових працівників, які мають урізноманітнити ряди головного розвідувального агентства країни.

Спецслужби Швейцарії в серпні 2019 року начебто зірвали ймовірну шпигунську операцію, викривши двох росіян із дипломатичними паспортами під прикриттям сантехніків у Давосі — місці проведення Всесвітнього економічного форуму.

Уразливість у месенджері WhatsApp, акції якого належать Facebook, дозволила зловмисникам завантажити на смартфони користувачів шпигунські програми ізраїльського походження. Про це повідомили у WhatsApp, пише газета Financial Times.