Нацбанк знизив облікову ставку до 15%: що це означає?

Про це повідомили в пресслужбі НБУ.

За даними Нацбанку, інфляційний тиск знизився, а ризики, пов’язані із зовнішнім фінансуванням, зменшилися. Це дозволило правлінню НБУ пом’якшити процентну політику. 

Зниження облікової ставки узгоджується з метою привести інфляцію до 5%. У грудні 2025 року вона сповільнилася до 8% у річному вимірі. Це сталося через:

• вищий урожай;
• зменшення тиску на ринку праці;
• збереження стійкої ситуації на валютному ринку. 

За оцінками НБУ, споживчі ціни стали менше зростати й у січні. Водночас інфляційні очікування залишилися відносно високими.

Прогнози НБУ

Протягом наступних місяців інфляція буде знижуватися завдяки вищим урожаям 2025 року. Проте масштабні руйнування в енергетиці вплинуть на ціни й почнуть на них тиснути — як через ринкові, так і адміністративні механізми, кажуть в НБУ. Отже, регулятор очікує помірного пришвидшення інфляції у другому півріччі. За результатами 2026 року вона знизиться до 7,5%.

Що таке облікова ставка і як вона впливає на наше життя?

Облікова ставка — це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче за який комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Облікова ставка є чи не найголовнішим інструментом НБУ для впливу на інфляцію (зростання цін).

Завдяки зниженню ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), унаслідок чого банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше. А коли грошей більше — інфляція пришвидшується: грошей стає менше на депозитах, більше «на руках», і, відповідно, люди більше витрачають.

А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

І все це працює навпаки: коли ставка підвищується, кредити й депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. Зрештою, грошей в економіці стає менше, й інфляція уповільнюється.