Знеструмлення, звільнені громади й досвід НАТО. Як Україна адаптується до викликів воєнного часу
На Ukrainian Resilience Week (Тиждень стійкості українських міст) у Львові українські міста й експерти поділились досвідом підготовки до зимових випробувань, а також обговорили загальну стратегію зміцнення стійкості українських громад під час війни.
Як пережити зиму в умовах відключення електроенергії (а, можливо, і тепла, газу, води…), обстрілів та інших викликів воєнного часу? Відповідальність за пошук відповідей на це питання значною мірою лягає на місцеву владу. Щоб обмінятись досвідом, якого за роки повномасштабної війни накопичилося чимало, експерти і представники різних регіонів України зібрались у Львові в межах Ukrainian Resilience Week.
Однією з важливих новин під час підбиття підсумків Тижня стійкості стало оголошення, що Львів здобув статус Resilience Hub від представників Управління ООН зі зменшення ризику стихійних лих (UNDRR). Це визнання підкреслює здатність міста протистояти та адаптуватись до різноманітних криз, зокрема екологічних викликів, які супроводжуються війною.
Загалом у межах Тижня стійкості відбулося 5 різних форумів та низка інших заходів, на яких обговорювали:
- водо- і теплопостачання;
- нові підходи до екологічного менеджменту;
- досвід звільнених від російської окупації громад у відновленні системи управління відходами;
- фінансову стійкість та економічний розвиток громад;
- головні виклики для ОСББ під час війни та шляхи підвищення ефективності управління будинками.
Потрібні реформи тарифоутворення
Зима — це завжди випробування для інфраструктури, а війна робить його ще важчим. Удари росії по енергосистемі можуть призвести до тривалого знеструмлення; є небезпека, що без електропостачання залишаться підприємства, лікарні, школи та житлові будинки. Одне з ключових завдань органів місцевого самоврядування — підготувати комунальні підприємства до ефективної роботи за відсутності електрики. Покладатися вони можуть тільки на місцевий бюджет та іноземну допомогу.
«Львівводоканал» уже підготував 75 генераторів, аби помпи працювали без перебоїв, якщо електрику відключать надовго. Директор підприємства та співорганізатор Lviv Eco Forum у межах Тижня стійкості українських міст Дмитро Ванькович сказав, що, на його думку, центральній владі, регіонам та іноземним партнерам потрібно разом шукати вихід: «Необхідно сформувати загальнонаціональний вектор руху. Ухвалювати швидкі спільні рішення на рівні держави, органів місцевого самоврядування і донорів, визначити спільні пріоритети та готуватись до надзвичайних умов».
Проблема не тільки в загрозі відключення світла: фінансова ситуація у водоканалах складна. За словами президента Асоціації водоканалів України Дмитра Новицького, зараз багатьом водоканалам бракує грошей на операційні витрати. Тариф, який українці сплачують за воду, покриває собівартість послуги на 70%. Водоканали заборгували за електрику 9,7 мільярда гривень, адже, за словами Дмитра Новицького, вартість електроенергії становить близько половини собівартості водопостачання, а тарифи зросли. «Борги за податковими зобов’язаннями також зростають, а недофінансування підприємств сягає 18 мільярдів гривень на рік. Сума боргів і збитків дорівнює річному валовому доходу підприємств галузі», — розповів експерт.
Вихід фахівці бачать у реформі тарифоутворення. За словами голови відділу водопостачання, санітарії та гігієни ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН) Ніколаса Осберта, Україні потрібно впроваджувати інституційні реформи, застосовуючи досвід Європейського Союзу щодо перехресного субсидування. «Нещодавнє коригування тарифів для бізнесу — хороший початок, проте цього не досить. Варто переосмислити структуру тарифів, але щоб це не торкнулося вразливих верств населення. Від цих реформ залежить майбутнє водного сектору», — сказав він.
Як досвід НАТО допомагає відновлювати звільнені громади
Для територій, де побували окупанти або точилися бої, викликом є управління відходами бойових дій та відновлення систем екологічної безпеки. Громади здатні об’єднуватись і знаходити рішення: зокрема, Чернігівська та Київська області швидко відновили системи управління відходами після того, як їхні окуповані частини звільнили.
«Проблеми з управлінням відходами громади мали й до війни, — розповіла старша експертка з управління відходами Програми розвитку ООН в Україні Ірина Миронова. — Однак зараз ми бачимо дефіцит і зростання цін на паливо, закриття полігонів твердих побутових відходів, пожежі на сміттєзвалищах, мобілізацію працівників та інші проблеми».
Завдяки стратегічному реформуванню сфери управління відходами вдалося звільнити від залишків руйнувань понад 255 тисяч квадратних метрів, а також створити першу в Україні станцію перероблення будівельних відходів у Бучі.
Відходів війни, зокрема боєприпасів, які не розірвалися, вибухонебезпечних предметів тощо, більшає щодня. І це, за словами фахівців, не лише екологічна проблема, а й загроза безпеці людей. Україна вже на першому місці у світі за площею територій, забруднених вибухівкою. Розв’язання цієї проблеми потребує масштабної державної підтримки та поєднання зусиль для допомоги органам місцевого самоврядування.
«Необхідна також тісна співпраця з іноземними партнерами, зокрема з державами НАТО, які мають багаторічний досвід у цій сфері, — коментує офіцер Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України Роман Філоненко. — Важливим є нормативне регулювання на національному рівні. Воно частково впроваджене, але потребує вдосконалення, щоб досягти міжнародних стандартів протидії мінам, зокрема IMAS».
Україна вже адаптує міжнародний досвід до власних реалій. Нещодавно схвалили кілька стандартів НАТО, які регулюють поводження з небезпечними матеріалами й охорону довкілля. А втім, повноцінно впровадять їх лише після закінчення війни і проведення комплексного аудиту. Та вже зараз потрібно думати про екологічні стандарти й «зелений перехід» Сил оборони під час відновлення країни.
Ukrainian Resilience Week: платформа для пошуку рішень
Ukrainian Resilience Week — платформа, що об’єднує експертів, органи місцевого самоврядування та підприємців для обговорення викликів, з якими Україна зіштовхується під час війни для формування стійкості. Подія продемонструвала, що українські громади адаптуються до нових реалій. Органи місцевого самоврядування за підтримки міжнародних партнерів шукають ефективні рішення, щоб гарантувати безперебійну роботу систем життєзабезпечення, стійкість і відновлення інфраструктури в часи війни.
«Попри все, що робить ворог, люди мають бути з водою і теплом. Ми, українці, маємо показувати приклад усьому світу. Кожне підприємство має працювати, — зауважив міський голова Львова Андрій Садовий. — Формування стійкості, уміння виживати у складних умовах — дуже важливе. У час війни ми не маємо право довести ситуацію до того, що підприємства можуть бути знекровлені й просто припинити свою роботу».
Ukrainian Resilience Week організовано КУ «Інститут міста» та Львівською міською радою за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) і виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Партнерський матеріал опублікований на правах реклами
- Поділитися: