Коли депутатів менше ніж треба, чи Верховна Рада повноважна?

В умовах, коли Україна стоїть перед викликами воєнного стану, післявоєнної відбудови та євроінтеграції, питання роботи парламенту та механізмів заміщення депутатів, які вибули, стають критичними. Зокрема, слід оцінити, наскільки небезпечним є зменшення складу Верховної Ради. Згідно з Конституцією, парламент може ухвалювати рішення, коли в ньому є щонайменше 300 депутатів. Якщо їх стане менше, тоді діяльність Верховної Ради має бути зупинена, доки присягу не складе необхідна кількість обраних депутатів.

В України вже був досвід, коли парламент втратив повноважність через критичне скорочення кількості депутатів. У 2007 році, щоб домогтися дострокових виборів, понад 150 парламентарів опозиційних фракцій «БЮТ» і «Наша Україна» склали мандати. Тоді кількість нардепів упала нижче за конституційну межу в 300 осіб. Це стало однією з ключових підстав для розпуску президентом Верховної Ради V скликання та призначення дострокових виборів. Утім, тоді була можливість провести голосування.

Поступове зменшення кількості депутатів може ускладнити прийняття законодавчих рішень. Якщо в керівній фракції залишиться менш ніж 226 депутатів і протягом місяця вони не створять нову коаліцію, виникне підстава для дострокового припинення повноваження парламенту. Однак, на відміну від 2019 року, нині цю проблему неможливо буде розв’язати позачерговими виборами. А це лише поглибить політичну кризу в умовах російської агресії.

Зараз повноважність парламенту багато в чому залежить від механізмів заміщення вакантних місць. Тут усе впирається в те, як саме був обраний депутат, що вибув. Нинішній парламент обирали за змішаною виборчою системою. Половина депутатів (225) були обрані за пропорційною виборчою системою із закритими партійними списками, а інша половина — за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних округах (як передбачено в Законі «Про вибори народних депутатів»). Отже, одну частину парламенту доформовують за допомогою заміщення за партійним списком, іншу — на проміжних виборах в одномандатних округах. 

У разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного за партійним списком, ЦВК визнає обраним наступного за черговістю кандидата у виборчому списку цієї партії. Якщо список вичерпано, мандат залишається вакантним до наступних чергових або позачергових виборів. Наприклад, у «Слуги народу» список закінчиться після втрати ще 51 депутата.

Раніше існувала скандальна норма (так званий «партійний диктат»), яка дозволяла партії виключати кандидата зі списку вже після виборів, не даючи йому отримати мандат. Однак у 2017 році Конституційний Суд визнав цю норму неконституційною. Іншими словами, партія не може відмовитися «передавати» мандат або обрати іншого кандидата поза чергою.

Важливо, що депутатів, повноваження яких припинені, не заміщують, якщо йдеться про заборонені партії. Хоча законодавство чітко не регулює це питання, ЦВК підтвердила, що депутатів від таких партій, як «ОПЗЖ», замінювати не можна.

Натомість ситуація з депутатами-мажоритарниками, чиї повноваження припинено, кардинально інша. В умовах воєнного стану держава не може провести довибори для їхнього заміщення, тож місця лишаються вакантними до наступних загальнонаціональних виборів. Так, наприклад, зі смертю депутата з фракції «Голос» Ярослава Рущишина, обраного у 117 одномандатному виборчому окрузі (Львівська область), кількісний склад парламенту знову зменшився.

Законодавство України прямо забороняє проводити вибори під час дії воєнного стану. А оскільки чергові парламентські вибори 29 жовтня 2023 року не відбулися, то після завершення воєнного стану будуть проведені вибори всього складу парламенту.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.