Участь росії у другому Саміті миру не означатиме початок перемовин — Єрмак

Про це керівник Офісу президента України Андрій Єрмак розповів в інтерв’ю «Європейській правді».

За словами Єрмака, робочі групи, створені для розгляду 10 пунктів «формули миру», вже «напрацювали реалізацію конкретних кроків».

Він додав, що є «абсолютно зрозумілі пункти», які почали розглядати на першому інавгураційному Саміті миру у Швейцарії, а є «важчі», як-от виведення російських військ чи відновлення територіальної цілісності.

Після першого саміту Зеленський доручив організувати тематичні конференції на високому рівні, щоб зафіксували напрацювання робочих груп та скласти спільний план, пояснив Єрмак.

«Ми не хочемо, щоб ця робота тривала місяці. Ми хочемо зробити достатньо швидко, тому сьогодні вже є напрацювання і навіть я передбачаю, що найближчим часом перші конференції почнуть відбуватися», — розповів керівник Офісу президента.

А втім, Єрмак наголосив, що «є умови, без яких другий саміт не може відбутися». Він не уточнив, що це за умови, але запевнив, що «над ними сьогодні працюють».

«Як тільки ці умови будуть виконані, тоді ми можемо говорити вже про конкретний строк і про місце проведення цього другого саміту», — додав посадовець.

Водночас він закликав не ставитися до другого саміту як до «чемпіонату світу», після якого «все закінчиться».

«Усе залежить від того, скільки країн нам вдасться переконати підтримати наш план. Потенціал ми вже побачили на першому саміті», — сказав Єрмак.

Глава Офісу президента зауважив, що Україна «не бачить результату» в прямих перемовинах із росією. 

«Участь представника росії на другому саміті, якому може бути переданий оцей план [із реалізації 10 пунктів “формули миру”] можлива, але це не означає, що другий саміт буде початком перемовин із росією. Ні, не про це йдеться», — пояснив Єрмак.

Що передувало?

Речник глави росії володимира путіна дмитро пєсков, коментуючи можливу участь російської делегації у другому Саміті миру, заявив, що у заходах не беруть участі «на користь якогось протоколу й заради самої участі», а натомість роблять це, щоб «обговорити конкретний порядок денний». Водночас, за його словами, порядок денний, який би влаштовував москву, не висловлювався.

Раніше у липні в російському Міністерстві закордонних справ заявили, що росія не планує брати участь у другому Саміті миру, який організує Україна. Другий саміт там назвали «спробою реабілітуватися за провал» під час першого, а «формулу миру» президента України вважають «безвихідною та ультимативною».

Перед тим міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповідав, що росію можна долучити до другого Саміту миру за форматом «зернової угоди» — коли Україна вела перемовини з Туреччиною та ООН, а ті комунікували з москвою. Кулеба пояснив, що Україна не бажає прямих контактів із російською стороною.

Водночас глава росії володимир путін назвав «малоймовірним» завершення війни проти України лише за допомогою посередників.

Напередодні Глобального саміту миру у Швейцарії путін заявляв, що має нові пропозиції щодо «мирного врегулювання» війни проти України. Зокрема, він вимагає відмови Києва від вступу в НАТО та визнання на міжнародному рівні Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей і Криму російськими територіями.

Перший Саміт миру у Швейцарії

15-16 червня у Швейцарії тривав перший Глобальний саміт миру, ініціатором якого виступила Україна. Подія відбувалася на курорті Бюргеншток, поблизу міста Люцерн. До заходу долучилася 101 країна та міжнародна організація з усіх континентів. Дві третини країн-учасниць були представлені на найвищому рівні.

Однак не всі захотіли долучитися до підписання фінального комюніке — це Саудівська Аравія, Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Вірменія, Бахрейн, Бразилія, Ватикан, Індонезія, Колумбія, Лівія та ОАЕ. Кілька країн — Ірак та Йорданія — відкликали свої підписи згодом. А втім, після саміту до комюніке також долучилися інші країни й організації, зокрема Антигуа і Барбуда, Замбія, а також Організація американських держав, до якої входять 34 країни обох Америк.

Конференція базувалася на попередніх дискусіях, зокрема на українській «формулі миру» та інших мирних пропозиціях, які ґрунтуються на Статуті ООН та основних принципах міжнародного права.