У Німеччині почався розгляд справи політика AfD, який таємно служив у ЗСУ. Він відкидає звинувачення у «шкоді партії»

Про це пише праве медіа Junge Freiheit, яке говорило зі Шраммом.

Скаргу до внутрішньопартійного суду подало земельне правління AfD у Північному Рейні — Вестфалії ще 26 вересня. У ній політику закидають поведінку, що шкодить партії, через його службу на боці ЗСУ.

Однак днями земельне правління подало заяву про відвід судді Гартмута Бойкера, вважаючи його упередженим. Той нібито має особисті стосунки зі Шраммом: вони обоє належать до того самого партійного осередку, а крім того, Бойкер нібито проводив співбесіду зі Шраммом під час вступу до партії та підписав рекомендацію щодо його членства.

До того ж сам 22-річний політик, мовляв, працює в депутата земельного парламенту AfD у Північному Рейні — Вестфалії Свена Трітшлера, який буцімто публічно називав Шрамма «багаторічним добрим другом» і схвалював його службу в Україні.

Раніше Шрамм відкидав звинувачення у вчиненні дій, що шкодять партії, а також називав процес проти себе ідеологічно вмотивованим. Появу прохання про відвід судді він коротко прокоментував так: «AfD у Північному Рейні — Вестфалії робить те, що завжди робить AfD у Північному Рейні — Вестфалії».

Нагадаємо, наприкінці липня Welt, у розпорядженні якого опинилася заява на виключення від регіонального керівництва AfD, розповів, що Шрамма звинувачують у «надзвичайно шкідливій для партії поведінці» через його службу в ЗСУ.

За це йому загрожує позбавлення членських прав — таке рішення вже нібито ухвалили більшістю голосів керівництва регіонального осередку.

Більше про Тіма Шрамма

За словами самого політика, він воював в Україні з березня по червень 2025 року. В інтерв’ю журналістам Nius він розповідав, що вперше побував в Україні у 2022 році, коли доставляв гуманітарну допомогу до зони бойових дій. Після того, у 19-річному віці, він, за його словами, намагався вступити до Міжнародного легіону української армії, але тоді його не взяли.

Наприкінці 2024 року Шрамм знову спробував приєднатися до українського війська. Як він сам казав, «цього разу через знайомства». Завдяки їм він, мовляв, вступив до Сил територіальної оборони України й почав служити в підрозділі зі сходу України.

«Ми стріляли, нас обстрілювали, запускали дрони, і нас самих атакували дрони. Більше я не можу сказати з міркувань безпеки», — казав він.

За словами німецького політика, під час його перебування на фронті ніхто з його партії про це не знав. Однак і після цього він не хотів розповідати про це, щоб, мовляв, «не мати вигляду позера»: «Але партійні товариші — навіть з вищого керівництва — мене підтримали. Багато хто просто сказав: “Чуваче, це жесть!”».