Угод про припинення ударів немає. Зеленський про запрошення путіна до Києва, переговори й полонених

Угоди про припинення ударів немає?

Зеленський наголосив, що прямих домовленостей між Україною та росією щодо припинення атак на енергетику немає. Водночас підтвердив, що це питання порушували під час перемовин в Абу-Дабі.

Так, джерела видання Financial Times стверджували, що саме делегація США буцімто запропонувала Україні та росії домовитися про припинення ударів.

«Американська сторона окремо говорила з нами. Я не знаю, чи вони говорили з росією. Напевно, говорили. І американці сказали, що хочуть порушити питання деескалації — з обох боків демонструвати ті чи інші кроки щодо невикористання далекобійних можливостей, щоб забезпечити більше простору для дипломатії», — сказав Зеленський.

І додав, що Україна буде діяти дзеркально, якщо росія продовжить обстріли, зокрема енергетичної інфраструктури.

А вже через кілька годин після цього речник керманича рф Пєсков заявив, що президент США Дональд Трамп попросив путіна утриматися від ударів по Києву до 1 лютого «з метою створення сприятливих умов для переговорів». 

Тим часом пік морозів в Україні (до понад -20 градусів у Києві) припадає на 1-4 лютого.

Про зустріч із путіним

Також 29 січня Пєсков заявив пропагандистам, що «рф поки що говорить про переговори із Зеленським у Москві», а роздуми про інше місце назвав «недоречними».

Український президент на зустрічі з журналістами 30 січня відповів, що це неможливо.

«Безумовно, це неможливо, щоб я зустрічався з путіним у Москві. Це так само, як з путіним зустрічатися в Києві. Я так само можу запросити його в Київ, нехай приїжджає. Публічно запрошую його, якщо він наважиться, звісно», — заявив Зеленський.

Пєсков на це відповів, що це Зеленський просив зустрічі з путіним, а не навпаки.

Про обміни полоненими

Зеленський заявив, що росія зупинила обміни військовополоненими.

Востаннє обміни були в жовтні 2025-го. У листопаді секретар РНБО Рустем Умєров повідомив, що Україна домовляється про звільнення ще 1200 українців, а втім, поки що цього не сталося. 

«росіяни зупинили процес. Вони не дуже зацікавлені в обміні людей, тому що вони не відчувають, що їм це щось дає. Вони вважають, що це дає нам», — сказав Зеленський 30 січня в Києві.

Історію з Гренландією використають проти України?

Зеленський припустив, що ситуацію щодо Гренландії можуть використати, щоб забрати українські території й визнати це де-юре.

«Коли вирушають кілька десятків військових на підтримку Данії, то… Що це означає? Який сигнал? Якщо десь там ті території просто визнають, то що буде в нас? Якщо визнають там, то є вірогідність, що визнають і тут», — заявив президент.  

Нагадаємо, що США заявили претензії на Гренландію, звинувативши Данію в неспроможності гарантувати безпеку острова, що викликало різку реакцію Копенгагена. 

Про готовність вступу до ЄС у 2027 році

Також Зеленський розповів, що питав у дипломатів про те, коли Україна буде готовою стати членом Євросоюзу.

«Технічно ми будемо готові у 2027 році. Це питання відкриття кластерів. До кінця 2026-го з усіма кластерами ми будемо готові. Є різні реформи, є різний діалог щодо квот, торгівлі. Це довгий процес. Нас цікавить фаст-трек», — зазначив президент.

А втім, у Європі щодо цього ставлення скептичне. Так, єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос казала 29 січня, що багато держав-учасниць хотіли б бачити Україну у блоці вже у 2027 році, але точні терміни ще невідомі.

А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не бачить шансів на вступ України до ЄС у 2027 році.

Зеленський же 30 січня пояснив журналістам, що Україні треба прискорений вступ, бо після війни росія буде блокувати євроінтеграцію України.

«У росії буде бажання після цієї війни, особливо після якогось терміну зняття санкцій тощо, про що вони говорять у своїх двосторонніх діалогах, займатися тим, щоб України не було в Євросоюзі», — вважає він.

Про що ще сказав президент?

Зеленський розповів, що ракети PAC-3 для комплексів Patriot надійшли в Україну через добу після масованого обстрілу, хоча мали бути надані заздалегідь. За його словами, партнери знали про підготовку балістичних ударів, але через затримки з фінансуванням від Європи українські системи ППО залишалися без боєкомплекту.

Зеленський поставив перед новим міністром оборони Михайлом Федоровим три ключові завдання: посилення ППО і «закриття неба», врегулювання проблеми «бусифікації» та наведення ладу з контрактною армією, щоб наявні формати контрактів «реально працювали».

Також президент заявив, що кадрові зміни в ОП спрямовані на посилення переговорного напряму та формування єдиної позиції й комунікації від України. І розповів, що перед тим, як призначити керівником свого офісу Кирила Буданова, проводив зустрічі ще з кількома кандидатами, зокрема з Михайлом Федоровим, Сергієм Кислицею та Денисом Шмигалем.

Крім того, президент заявив, що січень-березень будуть найскладнішими місяцями для України фінансово, доки не надійде перший транш кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Його очікують у березні.