росіяни хочуть залишити українців без інтернету. Чи вдасться їм це?

росія почала систематично бити по датацентрах. Після атаки 23 вересня приблизно 100 тисяч домогосподарств у Києві мали проблеми з інтернетом. Рух громадського транспорту досі не можна відстежувати в застосунку «Київ Цифровий» або на табло на зупинках. Також тимчасово недоступна частина сервісів Центральної диспетчерської служби з питань ЖКГ «1557».

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що ці атаки, зокрема, мали на меті порушити системи оповіщень про повітряні тривоги. 

Ми проаналізували Telegram-канали й виявили маніпулятивні повідомлення, у яких представляють локальні перебої з інтернетом після ударів по датацентрах як початок масштабного цифрового колапсу в Україні. Вони лякають зникненням зв’язку, проблемами з банками та держсервісами, а також поширюють тезу про повернення країни в «кам’яний вік».

Окремо просувають думку, що влада нібито не знає, як захистити датацентри й не має системного рішення, посилаючись на анонімні «інсайди».

Чи справді українці можуть залишитися без інтернету? Розбиралося hromadske.

Що конкретно роблять росіяни?

Нині росіяни намагаються знищити телекомунікаційне й серверне обладнання, інфраструктуру датацентрів, мережеві вузли та пов’язані з ними системи, каже Володимир Фурсевич, технічний директор компанії Adaptis. Вона розробляє, інтегрує та постачає системи зв’язку для складних умов.

«Об’єктивно оцінити загальний масштаб пошкоджень лише за відкритими даними складно. Він залежить не тільки від розміру ураженого об’єкта, а й від його ролі в мережі, кількості залежних від нього операторів і наявності резервних маршрутів», — зазначає Фурсевич.

І додає: датацентр — це не просто приміщення із серверами. На одному майданчику різні компанії можуть розміщувати обладнання, мережеві з’єднання, системи живлення та іншу інфраструктуру. Тому фізичне пошкодження такого об’єкта потенційно може одночасно позначитися на роботі кількох сервісів або операторів.

Які наслідки ударів по датацентрах?

Для звичайного користувача наслідки залежать від того, що саме пошкоджено. В одних випадках інтернет може зникнути повністю, в інших — працювати повільніше або нестабільно, якщо дані доводиться передавати обхідними маршрутами.

Для бізнесу проблеми можуть бути значно серйознішими. Від інтернету часто залежать телефонія, платежі, хмарні сервіси, доступ працівників до робочих систем та обмін даними.

Тому компаніям варто заздалегідь визначити, які сервіси мають працювати навіть під час аварії, і подбати про резервний зв’язок. Для найважливіших систем можна поєднувати звичайний інтернет зі Starlink. На відміну від дротового чи мобільного зв’язку, він не залежить від найближчого кабелю або базової станції, адже передає дані через супутники.

Але й для нього потрібні резервне живлення, доступ до відкритого неба та заздалегідь перевірений план перемикання, каже Володимир Фурсевич.

Чому наслідки ударів по датацентрах можуть бути відчутні не лише в Києві?

У Луцьку 25 вересня перестали працювати табло на зупинках громадського транспорту. У Луцькій міській раді повідомили, що це сталося внаслідок атаки на датацентри в Києві. 

Річ у тім, що робота таких сервісів не обов’язково залежить лише від обладнання в самому місті. Дані для табло можуть оброблятися на серверах, розташованих у Києві або навіть в іншому регіоні. Тому пошкодження датацентру за сотні кілометрів може вплинути на роботу сервісу в Луцьку.

Коли користувач відкриває сайт чи застосунок, дані також не йдуть до нього напряму. Вони проходять через кілька серверів і мережевих вузлів, які можуть бути розташовані в різних містах або країнах.

Якщо одна з таких точок перестає працювати, інтернет зазвичай може автоматично знайти інший маршрут і передати дані обхідним шляхом.

«Але тут важливе питання резервної пропускної здатності: чи можуть альтернативні канали прийняти додаткове навантаження. Якщо ні, користувачі можуть відчути погіршення якості або перебої навіть далеко від місця фізичного пошкодження», — пояснює Володимир Фурсевич.

Щоб мережа стабільно працювала навіть у разі аварій, потрібні запасні канали зв’язку, резервне живлення й можливість швидко перевести інтернет на інший маршрут.

Українські оператори зв’язку вже кілька років працюють під постійною загрозою обстрілів, тому зазвичай мають резервні канали та обладнання. Але рівень такого захисту всюди різний і залежить від конкретного оператора, датацентру чи об’єкта.

Навіть якщо в компанії є два підключення до інтернету, вони не завжди справді незалежні. Наприклад, обидва можуть залежати від одного кабелю, обладнання чи електроживлення. Тоді одна аварія може залишити без зв’язку відразу обидва канали.

Тому для критично важливих систем недостатньо просто мати друге підключення. Воно має працювати незалежно від основного, а все обладнання — мати резервне живлення. І це потрібно регулярно перевіряти на практиці, зауважив технічний директор компанії Adaptis Володимир Фурсевич.

Одним із найнадійніших резервних варіантів на випадок пошкодження місцевої інтернет-інфраструктури є все-таки Starlink.

Що буде далі?

Ймовірно, після таких атак оператори й бізнес іще більше намагатимуться не зосереджувати критичну інфраструктуру в одному місці. Тобто важливі системи, обладнання та канали зв’язку розноситимуть між різними майданчиками, щоб пошкодження одного з них не зупинило всю роботу, переконаний Володимир Фурсевич.

Для цього доведеться більше вкладати в запасне обладнання, резервне живлення та альтернативні способи підключення. Усе це робить інфраструктуру стійкішою, але водночас і дорожчою в обслуговуванні.

Інтернет здорожчає гарантовано. Про це, зокрема, заявив власник київського інтернет-провайдера UTELS Олександр Полюдов. За його словами, провайдерам, які витрачаються на резервне живлення й запасні канали зв’язку, дедалі важче зберігати тарифи на рівні 300–350 гривень на місяць.

Вартість тарифів Starlink нині залишається незмінною.

Водночас, на думку експерта, один або навіть кілька ударів навряд чи можуть повністю «вимкнути інтернет» в Україні. Реальніший сценарій — перебої в окремих містах чи регіонах, падіння швидкості та перевантаження тих мереж, які продовжують працювати.

Те саме каже й радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш). Він заявив, що російські атаки на мережеву інфраструктуру не зможуть залишити всю Україну без зв’язку завдяки розподіленій системі інтернет-каналів. Та, за його словами, через додаткові витрати на резервування послуги можуть подорожчати.

«Україна є країною з максимально розподіленими інтернет-каналами, тому вся країна (області, міста) не залишиться без інтернету. Можливі локальні перебої, які провайдери, я сподіваюсь, швидко усунуть», — каже Сергій Бескрестнов.

Водночас термінів, скільки може тривати відновлення, немає. Усе залежить від того, що саме пошкоджено. Якщо проблема лише з електроживленням і є резерв, зв’язок можна відновити відносно швидко. Якщо пошкоджені кабелі, обладнання чи сам датацентр, роботи можуть бути значно складнішими.

Як пояснив у коментарі Володимир Фурсевич, на швидкість відновлення також впливає те, чи є запасне обладнання, альтернативний канал зв’язку та доступ ремонтників до пошкодженого об’єкта.

Саме тому резерви потрібно готувати заздалегідь. Якщо запасне обладнання та альтернативний майданчик уже готові й перевірені, відновити роботу можна значно швидше.