«А ніби ваші не катують росіян». Як роками судять полоненого окупанта за знущання з цивільних

Я вперше опинився на судовому засіданні, де мені довелося говорити своєю ламаною російською (так, я погано її знаю).
Конвой завів до зали Ірпінського міськсуду обвинуваченого з ціпком. Зайшовши в «акваріум», чоловік із рудою бородою та поголеною головою поклав ціпок на лаві біля себе й випрямив ногу з фіксатором. Глянувши на всіх присутніх, підвів погляд вгору.
Це Андрій Медведєв, російський військовий зі 104 десантно-штурмового полку, якого українські військові взяли в полон на Херсонщині восени 2022 року. Травми ноги він зазнав під час зіткнення.
Медведєва обвинувачують у знущанні з цивільних під час окупації Ірпеня та Бучі в березні 2022 року.
Справу по суті слухають вже три роки. Обвинувальний акт росіянину зачитали ще в листопаді 2023-го, хоч до суду справа надійшла ще весною — спершу тривав підготовчий етап, а до ірпінських епізодів додався ще один — про затримання цивільних у Бучі.
Нині процес ще не дійшов екватора, оскільки суд усе ще розглядає письмові докази. Попереду допит потерпілих та свідків, показання обвинуваченого, дебати та останнє слово Медведєва…
Для порівняння: у справі екссудді Олексія Тандира, обвинуваченого у спричиненні смертельної аварії, обвинувальний акт зачитали в жовтні 2023-го. Рівно через три роки, попри всі спроби захисту затягнути розгляд, суд пішов до нарадчої кімнати й невдовзі має оголосити вирок.
Чому тут справа розглядається так довго, що вдалося за цей час дослідити й що каже про суд сам Медведєв — у матеріалі hromadske.
«Подарунок від близьких»
На засіданнях, які відбулися цьогоріч навесні, Медведєв не захотів спілкуватися з журналістами. Тепер же він не дозволив фотографувати його, просто помахавши головою.
На моє запитання (перекладачка допомогла мені його поставити), чи знає він, на якому етапі справа, російський військовий все ж відповідає, що не знає, що тут робить, і не розуміє, чому так довго триває процес, якщо «рішення буде очевидне».
Він згадав справу Зінченка, яку в першій інстанції розглянули вдвічі швидше. На уточнення, звідки про неї знає, відповів коротко: «Чутки».
На запитання, чи хоче потрапити на обмін, відповідає дещо роздратовано: скільки можна до цього повертатися, якщо в нього все одно «немає вибору»?
Я все ж не стримуюся й кажу: «Попри це, у вас тут умови кращі, ніж у російському полоні».
«А ви були в росії, щоб це знати?» — опонує окупант.
Я додаю: «Я бачу, який вигляд мають звільнені українські полонені».
«А ніби ваші не катують росіян», — відповідає той.
Я намагаюся зберігати спокій і зауважую: росіяни застосовують проти українських полонених понад 600 видів катувань. І нагадую, що саме вони прийшли з війною в Україну.
«До цього все і зводиться», — закінчує Медвєдєв.
Перед тим як колегія суддів зайшла до зали, у нас стався ще один діалог. Цього разу без перекладачки, з моєю ламаною російською.
— А ви в ізоляторі в Києві? Чуєте вибухи? Як вам за відчуттями, чи стали вони частішими?
— Не страшно, нічого.
— А що ви робите під час тривог?
— Нічого, просто дивлюся в стелю.
— А якщо прилетить?
— Краще б швидше прилетіло.
— Подарунок від близьких?
— Подарунок від близьких? Круто, точно... Дякую, — каже Медведєв, посміхаючись, спершу не зрозумівши мій сарказм. І додає: — Можна було написати, щоб близькі надіслали сюди саме в цей момент, коли зараз засідання триває.

Що відомо про цю справу і що вже встиг дослідити суд?
За версією обвинувачення, Андрій Медведєв причетний, зокрема, до імітації розстрілу двох чоловіків в Ірпені. У березні 2022-го на території військового госпіталю Медведєв наказав цивільним стати на коліна, притулити голови одна до одної та стріляв над ними.
Крім того, за даними слідства, він разом із командиром Олександром Віселковим зайшов до будинку, де перебували двоє чоловіків, допитував і бив одного з них, а потім імітував його розстріл. Віселкова судять окремо, заочно.
Також Медведєву та його соратнику інкримінують затримання та жорстоке поводження з шістьма цивільними в Бучі. За даними обвинувачення, росіяни били чоловіків, погрожували розстрілом і вимагали інформацію про позиції ЗСУ. Серед потерпілих були двоє людей з інвалідністю. Їх утримували в підвалах, погрожуючи кинути гранату.
Медійна ініціатива за права людини повідомляла, що у 2024 році докази суд вивчав лише на чотирьох із 21 призначеного засідання, у 2025-му — на шести із 16. Частину засідань скасовували через відсутність когось із суддів, інші присвячували продовженню тримання під вартою.
Серед досліджених матеріалів — відео слідчих експериментів із потерпілими та самим Медведєвим. На одному з них він підтверджував, що супроводжував цивільних до підвалу табору «Променистий», і розповідав про побиття чоловіка Віселковим. Водночас у розмові з МІПЛ Медведєв заявив, що обвинувачень не визнає.
Також дослідили слідчий експеримент із потерпілим Юрієм Литвином. Він показував місце свого затримання та маршрут до підвалів «Транскому» й табору «Променистий», розповідав про побиття Віселковим і погрози Медведєва вистрілити в коліна.
Крім того, суд досліджував слідчий експеримент з потерпілими Олександром Яковенком і Русланом Казимовим на території Ірпінського військового шпиталю. Вони відтворювали, як російський військовий поставив їх на коліна, наказав тримати руки над головою та стріляв зверху. Згодом чоловікам вдалося втекти через паркан.
Також суд переглядав відеозапис процедури впізнання, під час якої Медведєв мав упізнати Литвина. Він указав на двох чоловіків, серед яких був потерпілий, але остаточно не визначився навіть після того, як їх попросили пройтися — Медведєв пам’ятав, що один із них кульгав.
Що відбувалося під час останнього засідання?
І все ж на засіданні 6 жовтня вчергове не досліджували докази. Натомість прокурор подав клопотання про продовження тримання під вартою. Адвокат, якого надала держава і який під'єднався онлайн, обмежився коротким «не підтримую». Сам Медведєв теж не підтримав клопотання прокурора. Після чого суд продовжив перебування Медведєва в ізоляторі ще на 60 діб.

Прокурор Микола Тіора зазначив, що розгляд справи вже наближається до етапу допиту свідків, оскільки більшість письмових доказів уже досліджено. Залишилося розглянути декілька протоколів слідчих експериментів та інших письмових доказів. Але конкретних строків прокурор не назвав.
«Справа доволі складна, оскільки таких справ із військовополоненими росіянами не так багато. Тобто це не заочний розгляд, а судовий процес, у якому обвинувачений безпосередньо бере участь у всіх засіданнях. Сторона обвинувачення зібрала значний обсяг доказів», — каже Тіора.
Він не сказав конкретно, які чинники впливають на тривалість розгляду справи. Водночас зауважив, що справу розглядає колегія із трьох суддів. За словами прокурора, це ускладнює організацію засідань. Йдеться про автоматичний розподіл, щоб усі троє суддів могли долучитися до засідання.
Водночас справі Медведєва надають пріоритет, оскільки обвинувачений перебуває під вартою. Заради її розгляду іноді навіть переносять інші засідання, каже Тіора.
Наступне засідання запланували на 2 листопада.
Матеріал написаний за підтримки проєкту IWPR «Журналістика правосуддя»
- Поділитися:
