«Ми вас чекали» від незнайомців. Звільненого з полону воїна родом з окупованих територій зустріли не родичі

Ілюстративне фото. Військові, звільнені з російського полону 9 червня
Ілюстративне фото. Військові, звільнені з російського полону 9 червняFavebook / Володимир Зеленський

Захисник Маріуполя, на ім’я Валерій, якого звільнили з полону в межах обміну з росією, не зустрівся зі своїми родичами. Він народився на нині окупованих територіях, тож не знає, де саме зараз його рідні й кому він міг би зателефонувати.

Про це розповіла журналістка Юлія Суркова, яка була присутня на зустрічі звільнених військових.

23-річний Валерій потрапив у полон, коли йому було 19. За час неволі він пройшов вісім російських місць утримання, де схуд на 12 кілограмів. Найстрашнішою з них він називає Таганрозьку в’язницю.

Народився військовий у місті на Запоріжжі, яке нині перебуває під окупацією. Тож він навіть не знає, де його мама та родичі, і кому може телефонувати зараз, після свого звільнення.

Однак мати одного зниклого безвісти військового подарувала йому пачку цигарок, а молода дівчина, яка прийшла розпитати про свого нареченого, зниклого під Часовим Яром, підійшла до нього зі словами: «Я просто хочу сказати вам, як я вам вдячна і як ми всіх вас чекали».

У відповідь він сказав дівчині, що «більше вдячний вам, ніж ви мені — за такі слова». Коли родичі інших військових, які намагаються дізнатися про них, питають у Валерія, чи був із ним у російських в'язницях хтось із Курського напрямку, він дивується — за весь час полону він не чув про Курську операцію.

До полону Валерій говорив російською, але вже в неволі від інших полонених вивчив українську, якою і говорив із журналістами та іншими людьми, які приїхали на зустріч.

«Я зараз розплачусь… Тепер у мене є завдання — придумати, про що мріяти, знайти нову мрію. Бо три роки і три місяці я мріяв про одне — вийти на волю», — каже Валерій і просить журналістів передати дівчині, на ім’я Руслана, яка живе десь в Україні і з якою вони були знайомі до полону, що він живий.