«Азовець» Кориневич, якого побили у Франківську, звинуватив у нападі військових Третьої штурмової

Військовий бригади «Азов» Андрій Кориневич
Військовий бригади «Азов» Андрій КориневичFacebook / Андрій Кориневич

Військовий бригади «Азов» Андрій Кориневич, на якого тиждень тому напали в Івано-Франківську, вважає, що це зробили військові Третьої окремої штурмової бригади.

Про це він написав у своєму Facebook.

За його словами, поліція встановила особи нападників — ними, мовляв, виявилися військові 3 ОШБр, «тісно пов’язані» з командиром 3 армійського корпусу Андрієм Білецьким.

Одного з них звати Семен Клок, на позивний Малиш. Кориневич каже, що той відбував покарання за крадіжку й був фігурантом справ про хуліганство, завдання тілесних ушкоджень і нетверезе водіння. Крім того, у 2024 році Клок нібито стріляв у військового Нацгвардії — той вижив, але «справу зам’яли».

Другого нападника «азовець» знає особисто: це Василь Бондаренко, на позивний Віся. Разом із ним Кориневич служив в «Азові», але потім той, мовляв, «обрав шлях бандитизму»: був судимий за напад на інкасаторів і перебував у розшуку за підозрою в убивстві.

До Третьої штурмової Бондаренко нібито потрапив завдяки Білецькому, який узяв його на поруки, мотивуючи це тим, що той піде воювати.

Під час нападу Клока й Бондаренка чекав ще один військовий 3 ОШБр Максим Білогуб. Четвертим фігурантом свого побиття Кориневич називає іншого свого побратима Сергія Циганчука, на позивний Сова. За місяць до нападу той, мовляв, зустрічався з ним і критикував Третю штурмову та її командування. Нині Сова буцімто виїхав за кордон.

Кориневич вважає, що командувач 3 армійського корпусу Білецький переховує нападників на нього. Він звернувся до військових 3 ОШБр із проханням повідомити про місцеперебування тих, хто побив його.

«Чому напали саме на мене? Я не знаю. Можливо тому, що служу в “Азові” із часів командування Білецького. Чи тому, що я на момент нападу перебував в Івано-Франківську, де організувати таке, напевно, легше, ніж у Києві. Але я добре знаю Андрія Білецького. І розумію, що без його згоди або навіть прямої вказівки такі речі не відбуваються», — пише Кориневич.

Він додав, що у Білецького «завжди були політичні амбіції» і що після війни той «збирається йти в політику»: «Пацани з “трійки”, дайте самим собі відповідь на питання: чи за Україну на чолі з бандосами, які не гидують організовувати напади на своїх, ми всі зараз воюємо?».

Військовий бригади «Азов» Святослав Калина Паламар (Калина) прокоментував розповідь Кориневича словами «підлість і злочин». Він додав, що причетні до побиття і «ті, хто давав таку команду» повинні понести покарання.

На побиття Кориневича відреагувала й сама бригада. Там заявили, що засуджують такі дії та вимагають «якнайшвидшого притягнення нападників до відповідальності».

«Напади на українських військовослужбовців, якими б мотивами не керувались зловмисники, є неприпустимими та мають отримати рішучу й однозначну реакцію від правоохоронних органів та українського суспільства», — йдеться в заяві «Азову».

hromadske звернулося по коментар до 3 окремої штурмової бригади та поліції.

Більше про напад на Кориневича

13 червня поліція повідомила про напад на військового в Івано-Франківську. Але тоді не було відомо деталей, крім того, що його доставили до лікарні з тілесними ушкодженнями.

Згодом з’ясувалося, що постраждалим виявився «азовець» Андрій Кориневич, який захищав «Азовсталь» і пройшов полон.

Його мама Оксана Фрич припустила, що напад на її сина стався, бо «комусь дуже не подобається його громадянська позиція, його професійна діяльність та постійне відстоювання прав людини в суспільстві, що прагне жити “по понятіям”».

Поліція розслідує справу як хуліганство, вчинене групою людей із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України).

Андрій Кориневич — військовий 12 бригади спеціального призначення «Азов» у складі Національної гвардії. Початок повномасштабного вторгнення він зустрів у Маріуполі, захищав «Азовсталь». Потрапив у полон у травні 2022 року, але його звільнили у вересні того самого року.