У СЗЧ більше піхотинців, ніж на позиціях. Що з цим робити?
Коли ППОшника, медика чи когось ще переводять у піхоту, то це не плюс один солдат піхоті — зазвичай це плюс один СЗЧшник.
Логіка ухвалення рішень військово-політичного керівництва, якою вони керуються, хибна. Вона здатна працювати тільки в умовах жорсткого, жорстокого, тоталітарного способу управління. У нас цього немає і не буде. Сильні наші сторони на кшталт патріотизму або вичерпалися, або на межі. Їм потрібно дати друге дихання — покласти на логіку, зрозумілу й прийнятну для солдата піхоти.
Раніше від СЗЧ солдатів утримувала думка про суспільний осуд і небажання підвести побратимів. На осуд тих, хто не воює, солдатам давно пох*й. Побратими, якщо в СЗЧ ще не пішли, принаймні такий варіант розглядають у майбутньому. Гроші? Ти ними не скористаєшся. Виплата в разі загибелі родині? Багато хто родини вже втратив і моральний складник цього питання байдужий.
Наслідки СЗЧ для піхоти? Та жодних: відпочив, скільки хочеш, і повернувся в БпЛА. При тому, що для тих, хто виїхав за кордон, ухиляючись від можливої мобілізації, наслідків не буде взагалі. Мета поточного стану справ — покарання за патріотизм?
Нещодавно в Черкасах стріляв десантник. Колишній SMMник, мобілізований, який понад рік виконував свій обов'язок, а потім пішов у СЗЧ. Два роки жив у нелегальному становищі, як злочинець, а тепер ще буде сидіти в тюрмі. Виходить, що якби відкосив чи втік за кордон, то було б краще.
Для чого така впертість у питанні відновлення солдатів?! Десятки, якщо не сотні рішень пропонувалися президенту від мобілізованих військових, зокрема піхотинців. Чому всі ігноруються?!
Більшість тих, хто в СЗЧ, — піхотинці. Їхня кількість більша за кількість тих, хто безпосередньо зараз є на позиціях. Встановлення граничних термінів мобілізації дає змогу реально прогнозувати поповнення війська, дає реальний стимул із СЗЧ повертатися. Що пропонується зараз — амністія, солдата не посадять за СЗЧ у тюрму. Пффф.
Реально якісно виконувати піхотну роботу понад рік неможливо. Не вивезе ані фізика, ані психіка. Встановіть зараз граничний термін у чотири роки, щоб не розбіглися ті, хто на позиціях лишився, і щоб почали вертатися ті, що вже розбіглися. Потім із другого кола обмежте мобілізацію одним роком для піхоти, двома — для спеціалістів, трьома — для офіцерів та тиловиків. І прикрийте к х*рам військові кафедри та проведіть переатестацію офіцерів!
Бо «мідний таз» накриє не тільки нас, а й вас!
Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.
- Поділитися: