Парамедик з «Азовсталі», що три роки жив у полоні з кулею в серці, розповів, як те поранення врятувало йому життя

Про це він розповів «Суспільному».

Нещодавно в Інституті серця МОЗ розповіли про видалення кулі з серця чоловіка, який три роки прожив з нею в полоні. Після операції минуло лише кілька днів, але парамедик уже гуляє двориком медустанови та каже, що почувається добре. 

Як розповів Сергій, він знав, що в нього була пробита легеня, однак розуміння, де саме та куля — не було, адже в полоні не було жодних обстежень.

За його словами, він служив парамедиком у медичному батальйоні «Госпітальєри». Спочатку рятував військових у Водяному на Донеччині. Однак невдовзі довелося передислокуватись у Маріуполь. Спершу тримали оборону на меткомбінаті імені Ілліча, там Сергій і зазнав поранення. 

«На заводі Ілліча тримали досить довго оборону, потім 501 батальйон здався в полон, ворог зайшов на територію заводу, нас почали тиснути, і ми ухвалили рішення йти на прорив. Куля, яка мене не пустила на цей прорив, врятувала життя мені й моєму екіпажу. Вона мене не пустила на прорив, на який ми збиралися з морською піхотою. На прориві загинули 80% бригади», — сказав звільнений військовополонений.

Сергій розповів, що куля пробила бронежилет і влучила у грудну клітку. З тими, хто вижив, чоловікові вдалося прорватися на завод «Азовсталь». З кулею в серці, після кількатижневого відновлення, він почав рятувати поранених бійців у бункері заводу. Так тривало більш ніж місяць, а далі він потрапив у полон.

Спершу росіяни помістили Сергія в колонію в тимчасово окупованій Оленівці, а після — два роки утримували в Горлівці та Чистяковому, теж на Донеччині. Далі його етапували в Алтайський край росії.

«Там для мене почалося пекло, вони згадали про мій стосунок до “Правого сектору”, добровольчих рухів. Тебе приєднують до тапіка (польовий телефон — ред.), крутять, ноги у воду, акумулятор, кульок на голову, б'ють кийками до непритомності. Але організм до цього звикає. Було важче, коли когось катують, вони спеціально залишали відчинене віконечко, і було чути, як хтось кричить», — розповів звільнений із полону Сергій.

Як розповів очільник Інституту серця Борис Тодуров, від смерті після поранення Сергія врятували вади серця, які він мав з дитинства.

«Зазвичай поранення серця закінчується фатально, якщо куля влучає або великий уламок, зазвичай це велика кровотеча. Нашому Сергію пощастило: він до поранення мав три операції на серці, через це сформувалися щільні спайки, тому не було порожнини, куди б могла виливатися кров, куля застрягла, зафіксувалася в м'язі, і крові не було куди виливатись», — пояснив лікар.

Куля нічого не пошкодила й увійшла неглибоко. Оперували чоловіка без зупинки серця менш ніж годину, а витягували уламок за допомогою спеціального магніту.

Цей випадок у лікарні називають дивом. Сергія ще чекає реабілітація, але його стан покращується. Після одужання він планує знову повернутися в професію й рятувати життя поранених військових.