росіяни втратили 4 батальйони за кілька місяців у Вовчанську. Комбриг про кенійців у лавах ворога і про 275 днів на позиції

З листопада 2025-го Віталій очолює 57 бригаду, яка від травня 2024-го стримує повторний наступ росіян на півночі Харківщини під Вовчанськом. Оборона Вовчанська триває вже понад 655 днів. Віталій прийняв бригаду на тлі заяв росіян про захоплення Вовчанська. А втім, в інтервʼю hromadske комбриг підтверджує: українські війська досі присутні в місті. 

Публікуємо ключові тези з інтерв’ю з комбригом 57 бригади. Далі — його пряма мова. Повне відеоінтерв’ю — на hromadske.talk. 

Про ситуацію у Вовчанську

Я вважаю, що противника ми тут зупинили. Завдаємо ураження й виснажуємо його. За час, поки я керую бригадою (близько трьох місяців — ред.), більш як тисяча загиблих і близько 800 поранених росіян. Це чотири батальйони, бойова частина бригади знищена або скалічена і вже не буде воювати. 

У нас тут річка Вовча, вона не дає повноцінно діяти на броні. Противник пробує виставити понтонні переправи, імпровізовані мости, але поки успіху не має завдяки роботі FPV та артилерії. І річка не дає їм можливості.

Я був на Донецькому напрямку, там часто були штурми на броні, на техніці із застосуванням танків, бойових машин із «мангалами», обшитими від FPV, а тут більше малих груп. Є таке модне слово — «інфільтрація»: непомітно пройти, засісти, не вступаючи в контакт, і що глибше, то краще. Пробують накопичити критичну масу, а потім уже виявляють себе і ведуть бойові дії. З іншого боку, у них тут через це і великі втрати. Ми проводимо стабілізаційні дії, зачистки. Вовчанськ знищений, а успіху в них тут немає. 

За ці місяці мого командування в них зняли командира 128 бригади. Зараз новий командир пробує такою самою тактикою діяти, зазнає втрат. Якщо так буде далі тривати, то його, ймовірно, теж знімуть. 

Плинність кадрів теж є в них, не вистачає офіцерів. Та інформація, яка в нас є щодо противника: зміни командирів батальйонів, штурмових груп, командирів рот.

Про іноземців у війську росіян 

Основна частина росіян тут — це регулярна армія: 82 мотострілецький полк і 128 мотострілецька бригада. Є частка мобілізованих, частка іноземців незначна: кенійці й загалом африканці. Це пов’язано з тим, що росія має досить великий вплив на африканський континент. У них там багато представництв, і вони можуть проводити там чорний рекрутинг. Наймають людей обманом, деякі йдуть свідомо за гроші. 

Трапляються досить підготовлені підрозділи, особливо коли маємо справу з розвідувальними підрозділами. Але тут, як у шахах, грають завжди двоє: ситуація залежить від наших дій — що більше ми їх знищуємо, то швидше їм треба поповнюватися. Якщо відбувається швидке поповнення, немає часу на повноцінну підготовку. Але є досить підготовлені військові, які витримують мороз, ідуть одягнуті вбрід через річку, відігріваються й продовжують воювати.

Про Вовчанськ нині

Вовчанськ знищений повністю. Та кількість КАБів, які ворог випускає по місту і його околицях… Я навіть не уявляю, як би можна було відновити це місто. Скільки треба буде витратити на це коштів, аби лише знести ці руїни. Навіть Бахмут — я пам'ятаю, коли служив у 93-й і навесні 2023 року, у квітні, я ще заїжджав у Бахмут — це була така кам’яна пустеля, що горить. Вовчанськ має гірший вигляд. 

57-ма присутня у Вовчанську. Я не можу розкривати деталей. росіяни повністю контролюють той берег (за річкою Вовча — ред.). Частково мій сусід (суміжник — ред.) присутній і там. Цей берег — за нами. Противник є і з нашого боку, вони інфільтруються, заходять глибоко в наш тил. Буває, беремо полонених. Є випадки, коли їхні військові заходять без зброї, з однією радіостанцією, аби знайти наші слабкі місця, де можна пройти.

Про відключення Starlink

Зараз противник протягує оптоволокно, виставляє антени для передачі інтернету. Ми їх вражаємо. Я пам’ятаю період, коли противник почав застосовувати Starlink і в них помітно тоді покращилася комунікація. Це не буде карколомним моментом — їхнє від'єднання від Starlink, — бо вони знайдуть рішення. У них є супутники, і все залежить від їхньої кількості. Противник реагує: вони встановлюють мости — кілька точок у різних місцях, — об’єднують їх, і вони зав’язуються в мережу, яка передає інтернет.

У нас десь 4-6% підрозділів лишилися без Starlink, десь не встигли, десь забули перемкнутися, але не критично. 

Про насиченість неба дронами

Наведу приклад: у нас по одній гарматі відпрацювало 28 FPV. Можна оцінити масштаб застосування дронів противником. Лише за ранок сьогодні, 21 лютого, наш підрозділ ППО збив п'ять шахедів, а, крім шахедів, є ще «орлани», «суперками», «зали», «куби», «ланцети». Нам потрібно вдосконалюватися, шукати нові засоби. Ми зараз працюємо над збільшенням кількості БпЛА та наземних роботизованих комплексів (НРК). 

Спілкувався нещодавно з американцями, вони допомагають нам фінансово. Кажуть: «Дивись, наприклад, НРК, ви на нього витрачаєте 1,5 мільйона гривень, а він же одноразовий. Його одразу знищать». А я кажу: «Подивімося, якщо суто щодо грошей: гине людина — держава має виплатити родині 15 мільйонів гривень. Крім того, якщо ми лише про гроші, випадає частина економіки, бо людина — це мікропідприємство, яке платить податки, споживає і заробляє гроші. Якщо не брати до уваги людський фактор». 

Якщо порівнювати з противником, ми не зазнаємо великих втрат, але загибель людей — найскладніше. Усе інше можна відновити та повернути: майно, житло, території. А людське життя — ні. 

Для мене завдання №1 — це ротації й заміна особового складу на позиціях. Ми евакуювали хлопця, який на позиції перебував 275 днів. На жаль, така на сьогодні реальність. Я усвідомлюю, що багато хто з них уже не повернеться на позиції через стан здоров’я. Вони можуть працювати в тилу або тренувати особовий склад, але до бойових дій ці військові не повернуться. 

Особливого оптимізму немає. Але навіть за того поповнення, що є зараз, я не бачу критичної проблеми. Я вважаю, що моя бригада може й виконує завдання, які поставлені.