«У вас є щось їсти? Скиньте нам». Чи стає голод на позиціях системною проблемою та як реагують у Міноборони

Ідеться про 108 окрему бригаду ТрО, яка з 2022-го була на Запорізькому напрямку. Схожих скарг рідних — десятки. Об’єктивність чи недбальство командирів: що в бригаді відповідають на те, що бійці тижнями без їжі, води й евакуації, та як реагують у Міністерстві оборони — з’ясовувало hromadske.

«Їли польових мишей, коли скінчилася навіть зіпсована їжа»

На другий день повномасштабки вони прийшли до військкомату втрьох: Люба, її Антон та його батько. Її та батька не взяли, а от Антон відтоді й служить у 108-й. Щойно ухвалили закон, що тероборона може брати участь у бойових діях, бригада вирушила на Донеччину, а тоді — на Запоріжжя. Нині, коли бойова ситуація дуже ускладнилась, а позиції зрівнюють із землею, командування виявилося до цього не готовим, каже Любов.

«Машини розбиваються. Логістика, звісно, дуже ускладнюється. Але чомусь ми бачимо, як один підрозділ котика-песика мішком на “вампірі” вивозить, а наші на позиціях мусять згрібати залишки мівіни, смердючу ковбасу і їсти хоча б це. Інші підрозділи, хто з нормальним забезпеченням, називають нашу ТрОшку — “бомжі”. Тому що нічого не вистачає, дронів не вистачає», — нарікає дружина.

Місяцями на позиціях без ротацій. Бувало, що не їли зовсім. Доходить до того, що чоловік дзвонить знайомому, який у сусідній посадці, і каже: «У вас є щось їсти? Скиньте нам». І ті «мавіками» присилають хоч консервочку. І з того, що я чую, це ще не найгірша ситуація.Любов Лебедик, дружина бійця 108 ОБрТрО Антона Фомцова

«Мій чоловік зайшов на позицію в середині лютого, є хлопці, які заходили раніше. Вони вже виснажені фізично, зараз майже не сплять. Ми вже більш як місяць чуємо, що їх замінять. Але їм не дають наказу виходити пішки», — додає жінка.

Антонів побратим, якого після поранення і проблем зі здоров’ям вдалось евакуювати з тих самих позицій на початку квітня, каже: у лютому їм сказали заступати на позиції на 15 днів. Два тижні переросли в майже два місяці: міняти їх було ніким. Продукти почали закінчуватись із середини березня.

«Коли скінчились уже сухпаї й консерви, нам сказали: ні водіїв, ні машин немає. Якщо скидати [дронами] — на вас усіх (а це сім позицій) один екіпаж пілотів. Щоб не обманювати — часом була одна консерва на трьох. Коли закінчувалась вода — ми брали дощову. Фільтрували її й кип'ятили»,— ділиться боєць на умовах анонімності.

Дехто ж із критичним станом здоров’я нині не може дочекатись евакуації, скаржаться рідні.

«У батька серцева недостатність, останні дні — серцеві напади, були важкі контузії, які супроводжувалися тим, що він непритомнів. Але звернення щодо евакуації ігноруються. Він без ротації три місяці. Бувало, тижнями без їжі й води, пили дощову… З останніх делікатесів були польові миші, коли скінчилася навіть зіпсована їжа», — каже донька військового 108 бригади Євгенія Марченка.

«У нас точно те саме, що й у 14-й»

«Чоловік — гіпертонік, який має пити ліки на постійній основі. Зараз і їх доставити не можуть. Учора він нарешті подзвонив, питаю: “Ну що, вам їжу чи воду доставили?”. Він каже: “Ні, уже кілька днів зовсім без їжі й води. У нас точно те саме, що й у 14-й». Кажу: “Я не уявляю, який ти там уже, мабуть, худий”. А він: “Краще тобі не бачити”», — переповідає останню розмову з чоловіком, який понад 100 днів на передку, Жанна Загудай.

Водночас Юлія Горошенко востаннє чула чоловіка 18 січня. Він опинився серед тієї частини тероборонівців, яких віддали в підпорядкування до 225 окремого штурмового полку, що теж обороняє Гуляйполе. Ще в січні родичі військовослужбовців 108 бригади здіймали ґвалт про їхнє «викрадення» штурмовими військами й «порядки, як на зоні».

«У свої 38 я вже вся сива. Сьогодні вже минуло 110 днів, як він на нулі. Без зв'язку, телефон у них забрали. Востаннє, як він дзвонив, сказав: “Це гірше, ніж тюрма”. Сказав, що знущаються, “на підвали” кидають… На всі мої звернення я лише почула на Великдень, що він живий, у списку втрат немає».

«Тут вина командирів усіх ланок: бригаду розірвали на шматки»

За нашими даними, нещодавно 108 бригаду передислокували на інший напрямок. Та на передових позиціях на Запоріжжі, про умови на яких зараз б’ють тривогу рідні, залишаються десятки військових.

Начштабу бригади Віктор Мерзленко небагатослівний. Каже: бійцям зараз намагаються щоденно доставляти продукти, а незабаром, обіцяє, відбудеться їхня заміна.

«Сказати, що на позиціях справжній голод, я не можу, тому що постійно здійснюється доставлення їжі та води за допомогою БпЛА. Безперечно, є втома у хлопців, вони очікують на заміну, яка незабаром відбудеться», — зазначив Мерзленко.

Водночас, за словами військовослужбовця бригади, обізнаного із ситуацією, проблеми як із логістичним забезпеченням передових підрозділів, так із великими втратами на напрямку — провина командирів усіх ланок.

«Я теж чув, що очікується заміна іншими підрозділами. Але, пробачте, чи доживуть хлопці до цієї заміни? Тому що я особисто знаю численні випадки, коли наші бійці виходили, залишаючи позиції, бо вже були не в змозі тримати оборону, не маючи ні продуктів, ні води... Коли пили воду хоча б із калюж. Не кажучи про те, щоб щось поїсти. І коли після влучань дронів у позиції, від яких нічого вже не залишається, бійці відходять, щоб зберегти життя, командування замість того, щоб зрозуміти, чому це відбувається і що можна зробити, ініціює службове розслідування щодо самовільного залишення позицій», — каже співрозмовник у бригаді.

Завдання, які ставилися нашій бригаді, були неможливі для виконання. Це призвело до того, що за три місяці втрат у нас було стільки, скільки раніше було за рік. Тому, я вважаю, тут є вина командирів усіх ланок, починаючи від «великого» начальства й закінчуючи командирами підрозділів, які з офіцерами поводяться, як із лайном.Військовослужбовець 108 ОБрТрО

Водночас, каже, бригади ТрО як були, так і залишаються «найбіднішими» в плані забезпечення. Це стосується бронетехніки, РЕБів, радіозв’язку і наземних роботизованих комплексів. Через це евакуації поранених, додав співрозмовник, можуть тривати понад місяць.

Він підтвердив, що натепер бригаду передислокували. Та водночас окремі батальйони «віддали» в підпорядкування інших бригад на різних напрямках.

«Я взагалі не розумію доцільності цих рухів, які були зроблені. Якщо казати простими словами — бригаду розірвали на шматки. І це одне з найгірших рішень, яке може відбутися з підрозділами будь-якої бригади. Бо ви знаєте, як зазвичай командири ставляться до “приданих”. Я чотири роки в цій бригаді — і зараз мені соромно бути її військовослужбовцем».

«Ситуація є показовою»: відповідь Міноборони

Після розголосу про військових 14 бригади рідні в соцмережах шквалом стали писати про схожі ситуації як у 108-й, так і в 30-й, 128-й та інших бригадах.

«Я категорично не хочу, щоб це шкодило образу української армії чи формувало хибне уявлення про службу в ній. Але це мій особистий сигнал про критичну ситуацію в 108 бригаді ТрО. І звернення з вимогою системно розв'язати проблеми забезпечення та ротацій на піхотних позиціях, а також запровадити реальну відповідальність командування за недбалість», — сказала Любов Лебедик.

«Випадки недостатнього постачання продуктів на віддалені позиції у 30 ОМБр, 128 ОГШБр та 108 ОБрТрО не мають стати системними. Міноборони працює з Генштабом щодо цього питання», — відреагували в Міністерстві оборони.

Там додали, що ситуація в 14 ОМБр показова: «Комісія Сухопутних військ проводить розслідування, комбрига знято, винуватці нестимуть відповідальність». Водночас чи буде розслідування та відповідальність щодо ситуації, зокрема, у 108 бригаді — поки невідомо.

У відомстві додали, що головком Олександр Сирський наказав командувачам угруповань і корпусів до 20 травня перевірити забезпечення бійців на лінії зіткнення.

«Викривлені доповіді про бойову обстановку матимуть для посадових осіб прямі негативні наслідки», — заявили в МО.