Стефанчук зустрівся з ЛГБТК-організаціями, щоб обговорити Цивільний кодекс

Про це Стефанчук повідомив у соцмережах.

Він назвав розмову «відвертою та конструктивною».

«Для нас важливо зберігати відкритий і відповідальний діалог щодо питань, які стосуються людини, її гідності, приватного життя та рівності прав. Усі пропозиції мають бути уважно опрацьовані з урахуванням Конституції України, практики ЄСПЛ, європейських стандартів і необхідного суспільного балансу», — зазначив Стефанчук.

У громадській організації «Точка опори ЮА», представники якої брали участь у зустрічі, назвали такі ключові позиції щодо необхідних змін до проєкту:

• повернення визначення сім’ї, яке наразі міститься в Сімейному кодексі України, без встановлення виключного переліку членів сім’ї;
• виключення положення про фактичні сімейні відносини як союз виключно чоловіка та жінки;
• інтеграція до кодексу ознак СОГІ (сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність);
• виключення положення про визнання недійсним шлюбу у разі зміни статі одним із подружжя;
• визнання через механізми міжнародного приватного права партнерств та шлюбів, зареєстрованих / укладених за кордоном між особами однієї статі, у тому числі громадянами України;
• інтеграція інституту зареєстрованого партнерства до проєкту Цивільного кодексу.

«Попередньо було підтверджено підтримку двох важливих вимог ЛГБТІК-громадян: повернення чинного визначення сім’ї та виключення положення про фактичний сімейний союз як проживання чоловіка і жінки однієї сім’єю без реєстрації шлюбу. За словами спікера, відповідні поправки вже подані ним особисто; очікується, що вони будуть підтримані під час підготовки законопроєкту до другого читання», — зазначили в організації.

Щодо інших питань — Стефанчук повідомив, що вбачає можливим провести додаткові консультації з народними депутатами.

«Очікується, що діалог між організаціями, що представляють спільноти ЛГБТІК+, і ініціаторами рекодифікації Цивільного кодексу триватиме. Ми продовжимо інформувати про хід і результати цього діалогу. Водночас наша позиція залишається незмінною: без урахування усіх зазначених вимог проєкт Цивільного кодексу має незначні шанси на суспільну підтримку з боку громадян і громадянок із числа ЛГБТІК+ та правозахисних ЛГБТІК±організацій», — ідеться у заяві.