Те, що ти їси, має значення. Що таке нутритивна підтримка і чому вона важлива для одужання й реабілітації

Після поранення чи тяжкої хвороби тіло потребує не лише лікування та фізичної реабілітації, а й енергії для відновлення. Тому у світі дедалі більше говорять про нутритивну підтримку — спеціальний режим харчування, який допомагає організму відновлювати тканини, сили й імунітет. Нутритивна підтримка — це підібраний раціон, що допомагає організмові пройти етап відновлення. Це може бути і збагачення звичного харчування, і спеціальні медичні суміші або формули, які містять точну кількість калорій, білків, вітамінів і мікроелементів. Мета — допомогти тілу відновитися швидше, зменшити ризик смертності й ускладнень, скоротити час у лікарні. Харчування є таким самим важливим для одужання, як ліки чи фізична терапія.
Нутритивну підтримку застосовують у лікарнях Європи, Північної Америки, Японії і Австралії, зокрема для пацієнтів з онкологічними захворюваннями, після операції та для реабілітації поранених військових. У західних країнах нутритивна підтримка вже не є просто «харчовою порадою», а входить до стандартів лікування. В Україні цей напрям поки що тільки розвивається. І є особливо актуальним зараз, коли пацієнтів, які відновлюються після важких травм унаслідок війни, стає дедалі більше.
У жовтні 2025 року компанія Данон Україна спільно з Kantar та за підтримки медичних асоціацій провели дослідження, щоб з’ясувати, наскільки обізнаними з важливістю харчування у процесі відновлення є пацієнти й лікарі. Опитали 150 медиків (онкологів, неврологів і реабілітологів з обласних центрів України) і 300 пацієнтів, які відновлюються після інсульту, раку й політравми (жінки та чоловіки віком від 18 до 50 років із міст усіх регіонів). Розповідаємо про головні знахідки цього дослідження.
Просто «їсти білкову їжу» — не достатньо
Лише 56% опитаних пацієнтів отримували рекомендації щодо раціону під час реабілітації. Половина шукала інформацію про доречне в їхньому стані харчування самі, передусім в інтернеті. Найменш поінформованими про значення раціону під час відновлення виявилися пацієнти після політравм, серед них — військові. Лише 42% з них отримували поради про харчування під час реабілітації.
«У світі давно довели, що спеціальне харчування скорочує термін ушпиталення на кілька днів і знижує ризик ускладнень. Але в Україні пацієнти часто не знають, що харчування може бути частиною лікування», — коментує медична директорка Данон Україна Олена Полторак.
87% лікарів зазначають, що надають пацієнтам поради щодо харчування. Водночас лише 31% медиків оцінюють свою обізнаність у нутритивній підтримці як високу, 57% — як середню, і тільки 15% проходили спеціальне навчання або курси з клінічного харчування. Попри це, лише у 31% медзакладів є фахівець із дієтології чи нутриціології, який може системно супроводжувати пацієнтів.
«Ми бачимо, що лікарі часто радять “їсти білкову їжу”, але не мають чіткої схеми, як саме інтегрувати нутритивну підтримку в план реабілітації, — додає Олена Полторак. — На відміну від європейських клінік, в Україні спеціалісти з клінічного харчування поки що рідкість, а навчальні програми в цій сфері — на етапі становлення».
Через це рекомендації нерідко залишаються загальними, без призначення спеціалізованого медичного харчування — хоча воно є ключовою частиною нутритивної підтримки, особливо коли пацієнт не може отримати достатньо поживних речовин зі звичайної їжі або має підвищені потреби під час відновлення.
Водночас 82% медиків вважають спеціалізоване харчування ефективним і корисним, а 61% уже призначають його пацієнтам — тобто розуміння його важливості є, але системної практики поки що бракує.
«Недоїдання — невидимий діагноз»
Дієтологиня Світлана Федяєва каже, що проблема не лише в необізнаності, а й у хибному розумінні харчування під час хвороби.
«Недоїдання, або мальнутриція, — це не просто “поганий апетит”. Це стан, коли організм не отримує достатньо поживних речовин, і це напряму впливає на результат лікування. Навіть серед пацієнтів із надмірною вагою до 20% мають ознаки мальнутриції», — розповідає фахівчиня.
В Україні, за її словами, вже впроваджені стандарти нутритивної підтримки для пацієнтів із раком, інсультами й травмами, а в медичних університетах розширюють навчальні модулі з клінічної нутриціології.
«Це крок до того, щоб усі члени мультидисциплінарної команди — від лікаря до фізичного терапевта — говорили однією мовою і вчасно ідентифікували пацієнтів, яким потрібна підтримка харчуванням», — каже Світлана Федяєва.
Під час презентації дослідження про свій досвід розповів ветеран війни Сергій Чернієвський, пацієнт реабілітаційного центру Unbroken, який відновлювався після спінальної травми.
«Я почав отримувати нутритивну підтримку ще в реанімації. Спочатку через гастростому, потім самостійно. Це стало частиною шляху до відновлення: я відчував, як сили повертаються», — каже він.
Серед опитаних пацієнтів, які отримували спеціальне медичне харчування, 79% високо оцінили його ефективність.
Клінічне харчування як потенційний компонент пакетів НСЗУ
Професорка Наталія Матолінець, президентка Української спілки ентерального та парентерального харчування, вважає, що ключ до змін — у системному підході. «Ми спільно з Міністерством охорони здоров’я розробили стандарти нутритивної терапії, але важливо, щоб вони втілювалися на всіх етапах — від інтенсивної терапії до реабілітації. Особливо це стосується військових, які відновлюються після травм: для них нутритивна підтримка має стати невіддільною частиною лікування», — каже вона.
Аби це стало можливим, асоціація пропонує включити клінічне харчування до пакетів Національної служби здоров’я України. Це дозволить лікарям самим закуповувати потрібні продукти й зменшить витрати пацієнтів, які не завжди можуть дозволити собі купити саме те, що потрібно їсти в їхньому стані.
Результати дослідження підтверджують: і пацієнти, і лікарі усвідомлюють користь правильного харчування, але бракує системи, яка допоможе впровадити його в кожному реабілітаційному центрі. Методологічна основа цієї системи вже розроблена в північноамериканських і західноєвропейських країнах, а нам залишається адаптувати її для українських реалій.
Нутритивна підтримка — не додаткова опція, а частина лікування, яка допомагає людям швидше повернутися до повноцінного життя. «Коли організм отримує правильне харчування, він здатний відновлюватися. І наше завдання — зробити так, щоб кожен пацієнт в Україні мав доступ до цієї підтримки», — підсумувала Олена Полторак.
Матеріал опубліковано на правах реклами.
- Поділитися: