Нирка від тата, печінка від мами: у Львові провели першу в Україні подвійну родинну трансплантацію

Про це розповіли у Дитячій лікарні Святого Миколая, що входить до складу Першого медоб’єднання Львова.

Артур з Івано-Франківщини народився абсолютно здоровим, але вже у два роки йому діагностували саркому малого таза — вкрай агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого і важкого лікування рак відступив. Однак в Артура почалися нові проблеми зі здоров’ям.

Лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Але скільки медики не дробили камені, ті з’являлися знову. Ба більше: попри процедури та терапію, з часом одна за одною відмовили обидві нирки і хлопчику призначили діаліз.

«Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі», — згадує лікарка-нефрологиня Лілія Грицків.

Лише розширене генетичне обстеження дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. Аналізи Артурчика відправили аж у Корею.

З’ясувалося, що в хлопчика первинна гіпероксалурія — рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Той перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію — нерозчинну сіль, яка осідаючи в сечовивідних шляхах та нирках призводить до формування каменів. Такий агресивний перебіг сечокам’яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика.

Єдиним шансом на порятунок дитини була це трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.

«Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато», — розповів Максим Овечко, керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.

Лікарі працювали в три етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила нирки, що не працювали, адже там була інфекція, яку треба було подолати до наступних етапів. За місяць виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за 3 тижні хлопчику пересадили частину маминої печінки.

До останньої операції львівські медики залучили колег з Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком. Обидві пересадки минули успішно. Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі хлопчика.

«5 років боротьби, лікарень і невизначеності позаду. Сьогодні Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованки. Бажаємо Артурчику міцного здоров’я та здійснення мрій! І дякуємо команді урологів, нефрологів та трансплантологів, які разом зробили неймовірне — подарували шанс на життя маленькому українцю!» — заявили у лікарні.