Що нам усім варто знати (чи нагадати) про кліщів

Коли говорити про кліщів, то я б хотіла почати з того, чого люди не роблять чи що роблять не тоді або не так, як варто було б. Бо правила й корисні поради — це дуже добре і без них не обійтися. Але проблеми виникають там, де вони не спрацювали. Тож обізнаність про такі моменти дуже допомагає.

Зазвичай люди не звертаються до лікаря після того, як самі видалили кліща. А це треба робити — не обов’язково навіть іти на очний прийом, якщо немає такої можливості. Можна звернутися й онлайн. Головне — зробити це, бо в перші три дні від моменту видалення можна отримати антибіотикопрофілактику й не захворіти. Пацієнти про це найчастіше не знають.

Часто мажуть олією, спиртом, шприцом роблять вакуум, щоб кліщ сам відпав. Але це не працює і продовжує час перебування на тілі, збільшує можливість розчавити чи пошкодити кліща. А небезпечні бактерії містяться в його шлунку, тому ризик, що вони потраплять у ранку, зростає. Краще відразу вийняти кліща, простіше пінцетом. 

Буває, люди не знають, що це можна зробити самостійно. Так, звісно, лікар має навички й зробить краще. Але якщо доступу немає, ви десь у горах чи приїхали в село — можна і самим. Не варто чекати день-два, це збільшує ризики. І це можна зробити простим зручним девайсом — пінцетом, котрий можна тримати вдома чи взагалі носити як брелок і завжди мати під рукою. 

Ще людей дивує, що кліщі живуть у траві та не падають із дерев, а «кліщового дерева» не існує. Але зустріти цих павукоподібних можна на будь-якій прогулянці, де на доріжках є трава.

У чому небезпека кліщів

Головна небезпека кліщів у тому, що вони можуть переносити інфекції, насамперед хворобу Лайма (кліщовий бореліоз) і кліщовий вірусний енцефаліт — захворювання нервової системи. Ці павукоподібні також є носіями збудників бабезіозу, плямистої лихоманки Скелястих гір та інших захворювань, але такі зустрічаються рідше. В Україні основне захворювання, котрим загрожують кліщі, є хвороба Лайма — вона зустрічається часто й поширена майже всією територією країни. Енцефаліт трапляється рідше й переважно у Львівській, Волинській, Рівненській областях і Криму. Хоча поодинокі випадки трапляються й на решті території України. 

У Європі хвороба Лайма та кліщовий енцефаліт найбільш поширені в лісових регіонах у центрі та на півночі. Причому в низці з них — наприклад, в Австрії, Чехії, Словенії, Словаччині та країнах Балтії — вакцинацію від кліщового енцефаліту включено до національних рекомендацій або календарів щеплень. В Україні вакцина від енцефаліту також доступна, тож можна захиститися.

Де та коли можна зустріти кліщів

Навесні кількість випадків, коли людей кусають кліщі, більшає, а пацієнти про це питають частіше. Справді, найбільш активні ці павукоподібні в теплу пору року — з весни до осені. Але це не означає, що кліща не можна зустріти в листопаді чи січні. Коли температура підіймається вище нуля, а вологість висока, — ризик уже є. Тобто в наших широтах це можливо й узимку.

Найчастіше кліща можна зустріти у високій траві, чагарниках, лісах, парках — скрізь, де є рослинність і вологе середовище. Кліщі можуть потрапити й додому: на шерсті тварин, дитячих візочках, на одязі. Тож не дивуйтеся, коли побачите кліща на шторах чи на стіні — таке трапляється, павукоподібний може перебувати в оселі й за можливості кусати. Якщо на дитячому майданчику чи в пісочниці були трава або листя (а діти часто ними граються і можуть приносити), там можуть опинитись і кліщі. 

У теплу пору року на відпочинок часто хочеться вибиратися десь до води. На пляжі також треба бути пильними. Якщо він відкритий і сонячний, із сухим піском, — кліщі там майже не виживають. А от трошки далі від води, у прибережній траві чи чагарниках — цілком. 

Як захиститися від кліщів

Чи можна якось попередити укус кліща? Так. Це не означає повну страховку — імовірність все одно залишається, але ризик точно можна суттєво знизити. Головне — різний підхід до різних прогулянок. 

Якщо ви в парку, обирайте обладнані доріжки, місця зі скошеною травою. Плюс у таких місцях зелені насадження зазвичай щосезону обробляють від кліщів. Не варто відмовляти собі у відпочинку на дикій природі через страх кліщів, бо так теж буває. Краще подбайте про одяг: вдягайте закритий, не шорти, а штани, і не футболку чи майку, а щось із рукавами. Штани заправте у шкарпетки — що менше на одязі щілин, то нижчий ризик впустити крізь котрусь із них кліща. Одяг вдягайте світлий — простіше буде побачити павукоподібного. 

Довіртеся репелентам — далі розкажу, як їх обирати. Якщо вирушаєте в похід на кілька днів, дуже добре обробити одяг засобом із перметрином. Тоді захист може протриматися навіть до тижня. Можна обробити й спорядження та намет — перметрин використовується для тканин.

Якщо прогулянка тривала, оглядайте себе й дітей що дві години — чи не причепився, бува, десь кліщ. Коли повернетеся додому, зніміть і витрусіть одяг. Можна висушити його у сушильній машині (там павукоподібні не виживуть) або випрати. Прати на максимальній температурі не обов’язково — кліщі зазвичай не переживають і 40–60°C. 

Коли з вами гуляли улюбленці, обов’язково огляньте і їх. Якщо вони не проти, обдуйте їх феном. Так можна прибрати кліщів, які примандрували на шерсті, але ще не встигли присмоктатися.

Якщо малюк гуляв у візочку, бажано обмести чи протерти його (як віничком від снігу в дитинстві). Бо кліщі можуть бути й там, якщо візочок їхав по траві або стояв на ній. Так кліщі теж можуть діставатися до людини вже вдома.

Які репеленти захищають від кліщів

Репеленти можуть захищати і від комарів, і від кліщів, але ефективність залежить від актичної речовини та особливостей поведінки комах і павукоподібних. ДЕЕТ та пікаридин, наприклад, працюють проти обох. А слабші або «натуральні» засоби часто діють лише на комарів, бо кліщі менш чутливі до запахів і не шукають жертву активно, а чекають і чіпляються під час контакту з одягом. Тому такі засоби можуть не встигнути подіяти й не забезпечують надійного захисту.

Обов’язково читайте склад засобу, коли обираєте захист. Найбільш дієві — ті, що мають в основі ДЕЕТ. Дорослим можна засоби зі вмістом цієї речовини від 50%, а дітям — до 30%. Але цей показник каже не про ступінь захисту, як часто думають, а про його тривалість.

Ефективні також репеленти з пікаридином (існують у вигляді розчину 7%, 15%, 20%), IR3535, перметрином. Рідше зустрічаються в Україні, але дієві засоби на основі метофлутрину, BioUD (2-ундеканон), PMD (P-ментал-3,8-діол, параментандіол). 

Неефективні проти кліщів ефірні олії (цитронела, кориця, м’ята, герань та інші). Репелентні браслети й електронні пристрої показали абсолютну неефективність. Те, що продукти з їдким запахом відлякують кліщів, теж неправда — мабуть, цей міф пов’язаний із вірою у їхню здатність захищати від вірусів. Ані цибуля, ані часник цього не роблять, тож їжте їх тільки для власного задоволення. 

Що робити, якщо кліщ усе-таки вкусив

Якщо ви бачите кліща, що присмоктався, роздивіться його чи сфотографуйте — лікарю важливо знати про це якомога більше. Потім видаліть кліща — якнайшвидше. Найкраще звернутися до лікаря, але можна й самостійно. Це зручно робити пінцетом, звичайним або спеціальним для видалення кліщів. Захопіть павукоподібного якомога ближче до шкіри й потягніть перпендикулярно вгору. Важливо його при цьому не роздушити. Видаленого кліща можна змити в каналізацію або викинути, але перед тим зав’язати в пакет. Якщо видаляли вдома, зв’яжіться з лікарем — за потреби він призначить профілактику хвороби Лайма за допомогою антибіотика. А далі будьте уважні 30 днів. Якщо висипки й скарг немає, все добре. Із цим кліщем історія закінчується. 

Кліща на аналіз нести не потрібно. Наявність збудника хвороби в ньому не означає, що він встиг вас заразити. Натомість очікування обстеження кліща може відкласти антибіотикопрофілактику. До того ж у звичайних лабораторіях такі аналізи можуть бути неточними, адже потребують спеціалізованих методик і контролю якості. Так, кліщів у світі справді досліджують — але з науковою метою і у спеціальних лабораторіях. 

Що треба знати про хворобу Лайма

Хвороба Лайма, або кліщовий бореліоз — це інфекційне захворювання, яке передається через укус кліща й може уражати шкіру, суглоби, нервову систему та серце. Збудник — бактерії роду Borrelia, котрих кліщі переносять у шлунку. Прояви бореліозу можуть з’явитися через кілька тижнів після укусу. Тому часто буває, що людина взагалі не пам’ятає укусу кліща чи не знає про нього, бо вже й забула про пікнік місяць тому. 

Проявляється хвороба зазвичай «мігруючою еритемою» — це кільце або пляма, яка збільшується в діаметрі, як бублик, що розширюється (ніби мігрує). Така пляма може бути одна чи кілька. Також можуть з’явитися біль і зміни в суглобах, набагато рідше — симптоми з боку серця (задишка, біль у грудях) та нервової системи (асиметрія обличчя, опущення кута рота, порушення свідомості). Лихоманка й порушення самопочуття бувають рідко. Якщо таке сталося, потрібен огляд лікаря.

Щоб установити діагноз, огляду зазвичай досить, аналізи потрібні лише в рідкісних сумнівних випадках. Лікують хворобу Лайма антибіотиками, курс може тривати 14, 21 чи 28 днів — це залежить від проявів хвороби, її перебігу та обраного препарату. Зазвичай бореліоз досить добре лікується, а ускладнення виникають рідко. Тож якщо вас вкусили чи ви думаєте, що це могло статися, — найкраще звернутися до лікаря якомога скоріше, бо рішення може бути доступним і простим. 

Ще важливо знати про поширений міф — так звану хронічну хворобу Лайма. Про це часто говорять у соцмережах, є багато груп, де збираються люди, котрі вважають, що в них тривалий бореліоз. Але хвороба Лайма не переходить у хронічну форму. Слабкість, втомлюваність, біль у спині, головні болі та інші симптоми, які приписують «затяжному Лайму», насправді є чимось іншим. І поки люди вірять у міф, втрачають час, який можна було б витратити на пошук справжньої причини й менеджмент стану. 

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.