ENRU
Алібі для ворога: як російські постачальники продають запчастини українській оборонці
4 листопада, 2016

До Слідства.Інфо потрапили засекречені контракти, які минулого року укладались між «Укроборонпромом» та іноземними посередниками. І в них виявилось багато цікавого.

Контракти, стосуються державної фірми «Укрінмаш», яка входить до концерну «Укроборонпром». Як вказано на сайті фірми, головними напрямками її діяльності є імпорт та експорт військової техніки, а також комплектуючих до них. 

Згідно угод, «Укрінмаш» купував гусеничні стрічки для військової техніки та двигуни російського виробництва для бронетранспортерів БТР 70. А постачальником виступила британська фірма «Rion Assets Company LTD».

Сам факт того, що українська державна оборонна фірма закуповує російські комплектуючі через Лондон – вже викликає чимало підозр щодо чистоти такої угоди. Тому ми вирішили більш детально перевірити обидві сторони цих контрактів, а також спробували знайти більше інформації про таємного продавця з Великобританії.

Директором британського постачальника «Укрінмашу» виявилася громадянка сейшельських островів Селма Францис. Ось так виглядає її сторінка в одній із соціальних мереж. 

І якщо ще у когось залишаються ілюзії, щодо того, що пані Селма дійсно може бути справжнім, а не фіктивним власником компанії, то згідно інформації на її сторінці, вона працює у компанії «AAA International Services» на Сейшелах, що займається створенням офшорних компаній задля захисту та приховування бізнесу.

Показово те,  що банківський рахунок «Rion Assets Company LTD» відкрито у Латвії. Це стало поширеною практикою, коли компанії, помічені у різного роду оборудках та відмиванні коштів користуються послугами латвійських банків. Чому?

 Олег Устенко, економіст, виконавчий директор міжнародного фонду «Блейзер»

 «Європейські банки вкрай бояться поганих клієнтів з поганим запахом. Але ви все ж намагаєтесь знайти якісь лазівки. І ця лазівка може бути надана лише тією країною, в якій банківське законодавство і банківське регулювання, не скажу крізь пальці дивиться, але дивиться м'якше на питання, пов'язані з офшорами. І ось такою однією з країн ЄС є Латвія. Ось чому латвійські банки працюють, принаймні до останнього часу працювали, також і з офшорними компаніями»

І тут виникає ключове питання: на чому та скільки заробляє британська фірма-посередник при підписанні контрактів з «Укрінмашем»? 

Згідно наявних у нас документів на закупівлю гусеничних стрічок українським підприємством було витрачено 121 тисяча 200 доларів за двадцять одиниць, або ж 6060 доларів за штуку. На закупівлю двигунів для БТР було витрачено 160 тисяч доларів за 20 одиниць, тобто вісім тисяч доларів за штуку.

В інтернеті легко перевірити, наскільки адекватну ціну заплатив «Укрінмаш» за комплектуючі британському посереднику. 

Ось перший сайт, тут вказано, що продається новий двигун ЗМЗ-4905, саме такий, які закуповували у британської компанії за вісім тисяч доларів, однак, є невеличка різниця. Тут за нього просять 100 тисяч рублів, а це еквівалентно близько півтори тисячі доларів. 

А ось ще один сайт, тут варто зробити поправку на те, що ці двигуни вживані, але ціна 36 тисяч гривень, а це близько 1400 доларів. Або ж ось ще один сайт де продають такий же новий двигун ЗМЗ 4905 зі складу, за 140 тисяч російський рублів, що дорівнює трошки більше, аніж двом тисячам доларів.

Як бачимо, середня ціна за такі двигуни становить близько двох, максимум трьох тисяч доларів, а це майже вчетверо дешевше того, що «Укрінмаш» купив у британської прокладки. 

Цікаво й те, що британський посередник «Rion Assets Company LTD» вже не вперше намагається втридорога продати продукцію українським державним підприємствам. Минула спроба була з ДП «Енергоатом». Однак, тоді вона провалилась. Керівництво підприємства після перевірки назвало британську прокладку фіктивною, а ціну, яку пропонували британці, — завищеною в 10 разів.

 Олег Поліщук, директор центру запобігання та протидії корупції в компанії ДП «Енергоатом»

«Якби контракт був укладений, ми би переплатили 2 мільйона євро. Звичайно, це дуже економічно не вигідний контракт. Ми це сприймали як спробу вимивання коштів з «Енергоатома». Вимивання коштів з енергетичної галузі, ще й кошти йдуть кудись в офшор. Тому у зв’язку з цим керівництво «Атомкомплекту» відмовилось укладати контракт на таких умовах. Тобто сумнівний директор, сумнівний статус платника податків, сумнівний представник, але чітко не сумнівна сума. Вона дуже значна».

«Rion Assets Limited LTD» прописана в цьому бізнес-центрі в одному з районів Лондонського сіті. Але  тут про цю фірму ніхто не чув.

— Отже, він не був навіть зареєстрований тут?

— Ні, абсолютно ні. Я навіть не чула про це ім’я раніше. – відповідають на стійці реєстрації бізнес-центру.

— Справді? Добре, дякую вам. Вибачте, що забрали ваш час.

Але реальних осіб, що стоять за «Rion Assets Limited LTD»  виявилося простіше знайти в українській столиці, ніж в британській. Адже на переговорах з «Енергоатомом» і з «Укрінмашем» британську фірму представляв мешканець Києва.

Директор центру запобігання та протидії корупції в компанії ДП «Енергоатом» Олег Поліщук повідомляє такі подробиці:

«Контракт був підписаний представником, якого звали Корнієнко Роман Олександрович, який нам довідку не надав, але написав, що в подальшому він буде вести всі перемовини, він має повноваження на підписання контракту, ну і власне директор не приїде, він замість директора. До цього листа він додав довіреність на бланку «Rion Assets», яка була засвідчена підписом директора Селми Францис і поставлена печатка. Водночас ця довіреність не була жодним чином там легалізована, тобто відсутній був апостиль, або консульська легалізація тому ми звичайно обґрунтовано поставили її під сумнів», —  додав Олег Поліщук.

Однак, в «Укрінмашу» довіреність представника британської компанії питань не викликала, як і не викликало питань те, що офіційною адресою для листування міжнародної компанії з Туманного Альбіону, у переговорах з Енергоатомом,  була вказана київська квартира.

Місто Київ, Дарницький бульвар, будинок «3а». Це саме та адреса, яка вказана контактною у британської компанії «Rion Assets Limited LTD». Тут ми спробували поспілкуватись хоча б з кимось із представників цієї компанії в Україні.

— Офіс номер одинпитаємо.

— У нас немає. Тільки третій офіс, – відповідає консьєрж.

— А Роман Корнієнко, ви такого не знаєте?... 

— Есть такой Корниенко…

— А він де у вас проживає? 

— Первая квартира. Там нікого немає. 

— Нікого немає? А він буває взагалі тут? 

— Иногда бывает… — додає консьєрж.

І хоч самого пана Романа нам не вдалось віднайти, саме ця адреса вивела нас на осіб, які стоять за  британською компанією. 

Тут же зареєстроване ТОВ «Сплав-Україна», директором якої є (ймовірно батько пана Романа Корнієнка) Корнієнко Олександр Анатолійович, а єдиним власником виступає російське закрите акціонерне товариство «Сплав» з Новгороду. Ця корпорація належить російській «Альфа-Груп» і виготовляє обладнання для атомних електростанцій для багатьох країн колишнього Радянського Союзу. Тепер зрозуміло, чому «Rion Assets Limited LTD» так наполегливо намагалася стати постачальником українського «Енергоатому».

А ось що з приводу контрактів з британською компанією сказав колишній очільник «Укрінмашу» Володимир Омелянчук, який минулого року безпосередньо підписував ці угоди.

Ви пам’ятаєте, була така компанія Rion Assets Company? 

— Ні, не пам’ятаю – відповідає  Омелянчук.

Там були двигуни 4905 для БТР 70 – 20 штук і там були гусеничні стрічки і як мінімум з двигунами була в рази завищена ціна. 

— Не знаю, не пам’ятаю. 

— А чия це відповідальність? 

— Яка відповідальність? 

— Відповідальність за ці контракти, тому що наскільки я знаю, то ці контракти підписували винатякаємо чиновнику. 

— Ну підписуються контракти після того, як була проведена ціла серія переговорів, погоджень і в тому числі з «Укроборонпромом» з замовниками і після цього підписується контракт. Тобто це не моя особиста відповідальність… (Володимир Омелянчук)

Володимир Омелянчук, згодом, зі скандалом був звільнений з керівної посади в «Укроборонпромі». А що  думають про ці контракти нинішні очільники державного оборонного концерну? Про це ми запитали у нинішнього заступника генерального директора компанії «Укрінмаш», Богдана Висоцького.

— А який це період був? – перепитує Висоцький

— Це була середина 2015-го року. 

— Середина 15-го року? Не було такої інформації, точно. 

— А на початку 15 року також не пам’ятаєте? 

— Ні. «Раян ессетс ЛТД» не пам’ятаю. Не пам’ятаю такої компанії.

— … Чи можемо ми з вами домовитись, щоб я взяв ці документи, прийти до вас на роботу і я вам їх покажу, щоб розібратись в цій ситуації? 

— Да, да, да! — заявив заступник керівника «Укрінмашу».

Однак, обіцяне інтерв’ю так і не відбулось. Зрештою, ми отримали лише письмову відповідь від «Укроборонпрому». В ній державна компанія зазначала:

1) Комерційна пропозиція фірми «Rion Asset Co ltd» була найбільш прийнятною.

2) Інформацією про справжніх власників фірми «Rion Asset Co ltd» не володіємо.

3) Сплата відсотків фірмі «Rion Asset Co ltd» за вказаними контрактами не передбачена.

4) Інформація стосовно можливого завищення ціни продукції не надходила.

5) Відповідно до наданої постачальником інформації, країною походження двигунів є Республіка Словаччина.

Отже, українські оборонні підприємства закуповують російські комплектуючі через британських посередників, які виявляються просто ширмою для самих російських виробників. Не дивно, що керівництво країни досі не називає, те що відбувається на Сході України, війною.

Олександр Гуменюк, Слідство.Інфо