Війна, реформи, безвіз. Ексклюзивне інтерв'ю ключового німецького дипломата з українських питань

В ексклюзивному інтерв'ю Громадському Реґенбрехт розповів про позиції німецького федерального уряду щодо головних питань порядку денного в Україні: війни, Росії, Мінського процесу, реформ та безвізового режиму.

У розмові прозвучало кілька важливих тез. По-перше, Німеччина продовжує покладати головну відповідальність за війну на Росію. Це дає підстави думати, що вона цього року навряд чи відходитиме від політики санкцій проти Росії. І навіть коли ми запитали про політичні вимоги до України за Мінським процесом (наприклад, проведення виборів на Донбасі), наш співрозмовник продовжував говорити передусім про відповідальність Росії за безпекову ситуацію. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДРУГА РІЧНИЦЯ «ПЕРШИХ» МІНСЬКИХ УГОД. ТРИ ГАРЯЧІ ПИТАННЯ МІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ 

По-друге, за процесом українських реформ у Німеччині стежать дуже уважно. Тут нічого не приховаєш – ані конфлікту між ГПУ та НАБУ, ані проблем з електронним декларуванням. 

По-третє, Реґенбрехт вважає безвізовий режим цілком досяжною метою. Пропонуємо Вашій увазі головні думки Реґенбрехта щодо ключових тем.

Про Росію 

Саме Росія несе головну відповідальність за повернення безпеки на сході України. Тут немає жодного сумніву. Кордон залишається відкритим, російська зброя продовжує постачатися [на територію України], ми знаємо також про тісне залучення Росії в розвиток конфлікту в східній Україні. Тож це ключова річ. Німеччина та Франція використовують всі наші можливості для того, щоб вплинути на Росію, аби стабілізувати перемир'я, зупинити постачання зброї в регіон та прискорити процес відведення озброєнь.

Як президент Порошенко сказав у своєму зверненні до Верховної Ради, Росія продовжує постачати сепаратистам зброю. Це постачання має припинитися.

Про війну та перемир'я

Режим тиші та припинення вогню є ключовим і дуже важливим моментом. Безпекові питання мають першорядний пріоритет. Дуже й дуже багато людей помирають на лінії розмежування на сході України. І це головне.

Завдяки Мінським угодам було досягнуто певного прогресу, але поки цей прогрес дуже й дуже скромний. Тож вкрай важливо використовувати будь-яку можливість, яка з'являється, аби досягти поступу.

Зараз має місце перемир'я, оголошене 1 вересня, в день початку нового навчального року. Наразі перемир'я всі підтримують, але воно має бути стабільним. І ми закликаємо всі сторони дотримуватися цих правил і припинити вогонь.

На жаль, вогонь не було припинено остаточно, але загалом ситуація сьогодні є кращою, ніж тиждень тому. Сподіваймося, що вона й далі стабілізуватиметься.

Сьогодні збройні формування розташовані надто близько одне від одного. І тому дуже високий ризик порушення перемир'я. По обидва боки конфлікту сконцентровано забагато зброї

Про відведення озброєнь 

Перемир'я може бути стабільним тільки тоді, коли озброєння відведено, і коли також відведено збройні формування. Бо сьогодні збройні формування розташовані надто близько одне від одного. І тому дуже високий ризик порушення перемир'я. По обидва боки конфлікту сконцентровано забагато зброї.

Аби бути стабільним, перемир'я потребує також спостереження з боку спеціальної моніторингової місії, яка має отримати доступ до всієї території конфлікту. Протягом наступних тижнів нам потрібно інтенсифікувати політичний та дипломатичний процес, аби досягти цих цілей.

Домовленість про відведення озброєння має виконуватися обома сторонами. Перемир'я порушують обидві сторони, як українська сторона, так і сепаратисти, підтримувані Росією. Про це йдеться в моніторинговій доповіді ОБСЄ. Тож досягти стабільного перемир'я можна тільки через відведення озброєнь. Є підписані угоди, і їх треба виконувати.

Про нинішню моніторингову місію ОБСЄ

Зараз в зоні конфлікту працює Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. Вона чудово виконує свою роботу – за умов, якщо сторони дають їй можливість здійснювати цю роботу.

Утім, сьогодні сепаратисти встановлюють чимало обмежень для доступу ОБСЄ до зони конфлікту. І сьогодні ми маємо отримати значно більший доступ місії [до цих територій], аби моніторити ситуацію, зокрема ділянку кордону між Україною та Росією. Все це, зокрема моніторинг відведення озброєння, створить умови для значно більшої безпеки і зробить режим припинення вогню значно стабільнішим.

Про можливу поліцейську місію ОБСЄ

Питання поліцейської місії зараз не обговорюють. Те, що обговорювали у Відні між країнами-членами ОБСЄ, — це місія з підтримки місцевих виборів [на Донбасі]. Тож зараз обговорюється формат та рамки цієї місії. Але це не поліцейська місія у строгому значенні слова.

Про реформи в Україні

Як ми щойно говорили, Україна сьогодні перебуває під зовнішньою загрозою. Вона переживає дуже складні часи. І тому ще більш важливою стає стабілізація України. Ми всі знаємо, що Україна потребує реформ, потребує структурних трансформацій, аби досягти рівня своїх країн-сусідів, наприклад, Польщі чи країн Балтії. Тож дуже важливим є здійснення подальшого поступу в реформах.

На нашу думку, поки що уряд Гройсмана здійснював добру роботу для продовження процесу реформ, розпочатого попереднім урядом. Звісно, можна робити більше, і ми трохи побоюємося, що момент і динаміка цих реформ поволі втрачаються. Однак ми сподіваємося, що з початком пленарної сесії в Раді буде більше законодавчої роботи, потрібної зараз, і буде більше кроків у процесі імплементації реформ.

Про боротьбу проти корупції 

В Україні відбувся певний поступ у реформі судової системи і в створенні антикорупційних інституцій. Тут, в Україні, я провів кілька зустрічей з представниками Національного антикорупційного бюро України та з представниками громадянського суспільства. І одні, і інші ділилися досить позитивними враженнями щодо поступу, який було досягнуто.

Але ці антикорупційні інституції мають працювати на місцях, і мають доводити справи до логічного кінця. Вони вже це роблять.

Чого ми потребуємо – то це більшої підтримки з боку Уряду та з боку Генеральної прокуратури. Натомість останнім часом складається враження, що інколи ці інституції не працюють разом, і не підтримують одна одної. Інколи вони, як здається, навіть працюють навіть одна проти одної. Тож це слід зупинити, і обидві інституції, [тобто НАБУ та Генпрокуратура] мають надавати одна одній взаємну підтримку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ЩО ДУМАЄ НІМЕЧЧИНА: 7 ДУМОК, ВАЖЛИВИХ ДЛЯ УКРАЇНИ»

Сьогодні Національне антикорупційне бюро робить хорошу роботу, наскільки я знаю і наскільки ми бачимо в міжнародній спільноті; також робить хорошу роботу нова Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне агентство з питань запобігання корупції. Усі ці інституції мають зараз бути сконсолідовані, зміцнені, мають почати працювати – щоб пересічні люди могли побачити результати їхньої робити. Щоб громадяни побачили великі справи, зокрема справи, які зачіпають політичні, управлінські чи бізнесові еліти в Україні. Щоб громадяни пересвідчилися, що для цих людей немає безкарності, і що якщо хтось здійснює правопорушення, його чи її притягнуть до суду. Громадянам важливо бачити, що ці реформи приносять свої плоди.

Уряд Гройсмана здійснював добру роботу для продовження процесу реформ, розпочатого попереднім урядом. Звісно, можна робити більше, і ми трохи побоюємося, що момент і динаміка цих реформ поволі втрачаються

Про антикорупційний суд

Також важливо створити спеціалізований антикорупційний суд. Ви знаєте, можливо, ще є вимога Міжнародного валютного фонду щодо створення такого суду. Норма щодо створення такого суду присутня в законі про судоустрій, і ми дуже сподіваємося, що його створять протягом найближчих місяців. В цьому разі буде побудована система антикорупційних інституцій, які працюватимуть разом. І ми дуже підтримуємо цей процес.

Про електронне декларування статків

У цій сфері в другій половині серпня ми також бачили певні проблеми. Сподіваюся, що зараз ці питання зняті. Система електронного декларування зараз отримує сертифікацію; вона має розпочати свою роботу, аби створити умови для того, щоб державні інституції та громадяни України могли слідкувати, чи є ці декларації правдивими. Це буде дуже важливим внеском у боротьбу проти корупції в Україні.

Про безвізовий режим

Є такий документ як План дій з візової лібералізації, ПДВЛ. Це та бюрократична формула, яку ми в ЄС використовуємо в контексті питання безвізового режиму. Цей документ було погоджено, його було виконано, і це виконання було прийнято європейськими інституціями, зокрема Європейською Комісією, уже в грудні минулого року. Тож попередні кроки, які мала здійснити Україна, були здійснені. Звісно, у сфері боротьби проти корупції ми очікуємо продовження інтенсивної роботи.

Зараз питання візової лібералізації перебуває на порядку денному європейських інституцій. Зокрема, в цей процес залучений Європейський Парламент. Так само в цей процес залучена Рада ЄС – зокрема, міністри країн ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ. Ці інституції підтримують діалог з Європейською Комісією. Процедура така, що Європейський Парламент має ухвали певні правові документи щодо візової лібералізації, і передусім щодо механізму моніторингу, який необхідний в цьому контексті. Адже зараз цей процес відбувається на тлі міграційних викликів, кризи біженців у Європі.

Тож я не зможу назвати вам жодних конкретних часових строків, коли цей процес може завершитися. Це просто були би мої спекуляції. Але я думаю, що набуття чинності візової лібералізації, тобто запровадження безвізового режиму, є цілком досяжною метою. І це не забере аж надто багато часу.

Про бізнесові зв'язки між Німеччиною та Україною

Наступного місяця у Києві буде відкрито першу в історії Німецько-українську торгово-промислову палату. Це буде велика подія. Окрім того, великі німецькі інвестори приїдуть до Києва. Це буде друге подібне зібрання інвесторів; перша відбулася у Берліні в присутності канцлера Меркель та тодішнього прем'єра України Яценюка.

Про підтримку України

Ми переконані, що Україна є дуже важливою країною, і її територіальна цілісність і суверенітет перебувають під серйозною загрозою,  і через цю загрозу ми всі опинилися під загрозою. Тому ми маємо бути разом і продовжувати тісно співпрацювати з Україною – зокрема, допомагаючи Україні в усіх галузях.

Сьогодні ми бачимо, що в торгівельному балансі України частка Росії зменшується, натомість частка Європейського Союзу збільшується. Німеччина в цьому процесі посідає дуже важливе місце

Ми продовжуватимемо підтримувати Україну, бути пліч-о-пліч з нею, і продовжимо нашу програму підтримки. Продовжимо підтримувати також у двосторонніх стосунках, адже сьогодні ми належимо до числа найбільших донорів – як в аспекті гуманітарної допомоги, так і в аспекті допомоги щодо розвитку економіки, інфраструктури, енергетичного сектору.

Також ми посилюємо економічні зв'язки. Сьогодні ми бачимо, що в торгівельному балансі України частка Росії зменшується, натомість частка Європейського Союзу збільшується. Німеччина в цьому процесі посідає дуже важливе місце.

Іншими словами, ми продовжимо надавати допомогу Україні, разом з нашими європейськими та іншими міжнародними партнерами. І водночас ми дуже уважно слідкуватимемо за реформами в Україні. Адже ми дуже чітко сказали, що збільшення допомоги напряму залежить від того, як Україна доводить, що вона здійснює поступ у реформах. Зв'язок між реформами і допомогою дуже важливий, і саме він є ключем для тісного моніторингу українських процесів та зміцнення політичного діалогу.