Французькі парламентарі в Криму: 5 фактів, які варто знати

Завершився черговий візит французьких парламентрів до Криму. 29 липня 10 депутатів французької Національної асамблеї (нижня палата французького парламенту) та 1 сенатор відвідали Крим із 3-денним візитом. Це вже другий візит французьких парламентарів на анексований півострів. Перший візит відбувся влітку 2015-го року.

Громадське спробувало розібратися, що означає цей візит, кого представляють депутати-мандрівники та якими можуть бути наслідки цієї поїздки.

                                                                                   Хто з французьких депутатів відвідав Крим?

Цього року з 11 депутатів шестеро відвідали Крим вдруге, серед них очільник місії Тьєррі Маріані, Ніколя Дюїк, Жак М’яр, Совер Гандольфі-Шайт, Жером Лямбер та Патріс Вершер.

До них долучилися п’ять нових членів делегації: Жан-Клод Буше, Рене Данезі (сенатор), Жан-Люк Рейцер, Мішаль Терро та Мішель Вуазен.

Усі візитери є депутатами  правоцентричної партії Республіканців, окрім колишнього соціаліста Жерома Ламбера. Очолював групу вже традиційно Тьєррі Маріані, відомий тим, що саме він ініціював голосування в Національній Асамблеї щодо зняття санкцій з Росії в квітні цього року.

«Маріані є головою «Французько-російського діалогу», завданням якого нібито полягає у тому, щоби розвивати економічні стосунки поміж двома країнами. Але насправді ця організація є «soft power» Кремля. У Маріані багато зв’язків із Кремлем, і метою його є скасування санкцій ЄС проти Росії», - розповіла в ефірі Громадського Сесіль Вессьє, авторка книги «Кремлівська мережа у Франції», професорка університету Ренн-2.

 Дослідниця уточнила, що Маріані був міністром транспорту в уряді Саркозі, а зараз він є депутатом, який представляє та має захищати інтереси тих французів, які живуть закордоном. Мова йде про так званий 11 округ, в який входять 49 країн Азії, Океанії та пострадянського простору.

«Відтак, в його обовзки входить захист інтересів французів, які живуть поза Францією. Проблема полягає в тому, що він має представляти інтереси, як живуть в Росії, але і в Україні також», - розповіла Сесіль Вессьє.

Втім, з 2015-го року, після першого візиту в Крим, Маріані заборонили в’їзд в Україну.

 «Український уряд зробив правильно, але це означає, що тепер Маріані не може захищати інтереси французів, які проживають в Україні. Це означає, що для нього захист інтересів Кремля є важливішим за захист французів, які живуть в Україні», - підсумувала французька дослідниця.

                                                                                   Кого вони представляють?

Партія «Республіканців» наразі перебуває в опозиції, а уряд Франції очолюють соціалісти, які стоять на позиціях підтримки України та  засудження анексії Криму. Втім, на відміну на 2015 року, цього року французьке Міністерство закордонних справ не оприлюднювало публічного комюніке проти цього візиту.

 Очільник місії Тьєррі Маріані визнав, що французький уряд «абсолютно не підтримує цю ініціативу [подорожі до Криму – прим.ред]», депутати підкреслюють, що вони «представляють самі себе» і що «зовнішня політика - це справа уряду» (а не парламенту).

                                                                                   Якими були заяви?

Під час візиту до Криму Маріані заявляв, що Європа має прийняти факт приналежності Криму до Росії. «Кожен з моїх колег після повернення донесе свою думку виборців та розповість про те, що Крим російський, і цього вже не змінити <…> Вже час прийняти це та зайнятися тим, аби розвивати співпрацю», - заявляв він.

На підсумковій прес-конференції, яка відбулася в Москві, однією з головних тез делегації було те, що вони продовжать роботу над тим, аби санкції з Російської Федерації були зняті.

                                                                                   Хто за це платить?

Згідно з інформацією французької газети Le Monde, поїздку фінансує «Російський Фонд Миру».  Цей Фундацію очолює російський депутат Леонід Слуцький, близький до Маріані. Слуцький перебуває у списку людей, проти яких запроваджено персональні санкції.

Сесіль Вессьє в інтерв’ю Громадському підтвердила, що поїздку дуже вірогідно фінансував  «Російський Фонд Миру».

«Ще з кінця 1940-х років Радянський Союз використовував цей фонд, щоби приваблювати європейських інтелектуалів до Радянського Союзу. Одним із таких інтелектуалів був свого часу французький філософ Жан-Поль Сартр», - розповіла вона.

                                                                                   Якими будуть наслідки?

Візит французьких парламентарів до Криму наразі навряд чи зараз вплине на зовнішню політику Франції щодо України. Уряд соціалістів та президент Франції Франсуа Олланд продовжуватимуть підтримувати Україну у Нормандському форматі та в Мінському процесі. Офіційна позиція зовнішньої політики Франції щодо України полягає у засудженні анексії Криму та у розумінні того, що за збройним конфліктом на сході України стоїть Росія.

Проблема полягає в тому, що вже 2017-го року у Франції відбудуться чергові президентські вибори. Шанси соціалістів залишитися при владі невеликі: за останніми дослідженнями  в квітні 2016-го року, рейтинг Франсуа Олланда становить близько 13%.

Надзвичайний стан у Франції, терористична загроза, а також проблеми працевлаштування, які спровокували хвилю вуличних маніфестацій на початку 2016-го року, не додають йому шансів на виборах.

Це означає, що правоцентричні «Республіканці» та ультраправий «Національний фронт» матимуть шанси на виборах у 2017. Обидві партії мають набагато більш виразну проросійську орієнтацію, аніж соціалісти. Відтак, офіційна позиція Франції щодо України може змінитися не на користь України. Тому візит до Криму декількох республіканців два роки поспіль є тривожним сигналом на майбутнє.

«Маріані є надзвичайно активним політиком в партії Саркозі, партії Республіканців. Це матиме велике значення для передвиборчої кампанії партії вже у 2017-му році, на президентських виборах», - підтвердила в інтерв’ю Громадському Сесіль Вессьє.