Іменем України: Як стати безхатченком рішенням українського суду

Вже тривалий час громадські активісти вимагають від влади почати процес створення спеціалізованих антикорупційних судів. Саме через те, що розгляд багатьох корупційних справ гальмується в звичайних судах, а у суддів, які ці справи затягують знаходять на городах банки з грошима. Але, як виявляється, такі служителі Феміди бувають причетні не лише до порятунку корупціонерів, а й до інших, більш жахливих оборудок. 

Олександр Кучерявенко — 67-річний киянин, працював в інституті Патона. З виходом на пенсію мріяв відпочити і сподівався на спокійне життя. Та в один день втратив все. Вже три роки він — безхатченко.

Все почалося восени 2013 року. Тоді до квартири пенсіонера приїхав наряд міліції, силою виштовхав його за двері і відвіз до Солом’янського райвідділку.

— В Солом’янському райвідділі за декілька годин його передали представникам Подільського райвідділку, до вечора ставили незрозумілі запитання з приводу незрозуміло чого, — розповідає адвокат Кучерявенка Олег Левицький.

— В Солом’янському тиску як такого не було, більш-менш гуманно, а потім коли мене перевезли в Подільський — отам був тиск. «Мы тебя посадим!». Там було досить важко. Лякали… —  додає Кучерявенко.

Оскільки обґрунтованого звинувачення правоохоронці висунути не могли, ввечері Олександра Кучерявенка відпустили. Та того ранку чоловік востаннє був у себе вдома.

— Там вже стояли бронедвері і зайти було неможливо. – Хтось був у квартирі? – В той момент не було.  – Ви звідти забрали особисті речі? – Там всі документи, все залишилось там, все крім паспорта. — розповідає потерпілий.

Чоловік отримав квартиру у спадок за заповітом від рідної тітки. Після смерті родички у 2006 році офіційно прийняв спадок. І жив там навіть не здогадуючись про те, що шахраї вже давно поклали око на його квартиру.

— На початку 2013-го року з’являється заява якоїсь пані Бутко Алевтини, мешканки Полтавської області до нотаріальної контори з претензією на цю квартиру, десь в червні місяці Бутко подає позовну заяву до Солом’янського суду і просить визнати право власності на цю квартиру за нею на тій підставі, що вона з 2000 по 2005 рік проживала однією сім’єю з тіткою. – каже адвокат Олег Левицький.

Дідусеві з бабусею і моєю тіткою видали цю квартиру. Я весь час там жив, десь з 86 року я постійно там жив. І ніякої Бутко там не було. — запевняє Олександр Кучерявенко.

Солом’янський суд столиці в особі судді Олександра Бобровника задовольнився поясненнями представника і навіть не заслухавши пані Бутко особисто, виніс рішення на її користь, а заповіт, оформлений на Олександра Кучерявенка, визнав недійсним. Ось так швидко він втратив власне житло.

— І суд за 1 місяць з моменту як взяв заяву від Бутко через 7 років після смерті заповідачки, на такій гнилій підставі, як проживання однією сім’єю, на такому гнилому доказі, як 4 фотокартки, де немає заповідачки – визнає право власності за пройдисвітами. – Зауважує адвокат Кучерявенка.

Адвокат подав апеляцію і домігся скасування рішення судді Бобровника. Однак інша сторона повторно подала позов до Солом’янського суду з тією самою вимогою. І… справа знову потрапляє до судді Бобровника.

— Генеральна прокуратура порушує кримінальну справу проти судді Бобровника за статтею «винесення завідомо неправосудних рішень і відібрання власності у Кучерявенка», – каже адвокат.

Слідство.Інфо вирішило поспілкуватися із самим суддею.

– Алло! Пане Олександре, доброго дня, – дзвонимо судді

– Доброго дня. 

– Хотіли у Вас дізнатися інформацію стосовно однієї справи, яку Ви розглядаєте. Подання пані Бутко, це спадкова справа. 

– Звертайтеся в канцелярію суду або до помічника, я на лікарняному – каже суддя.

— Але Ви могли б прокоментувати, Ви вже виносили рішення по цій справі і генеральна прокуратура порушила кримінальну справу проти Вас. 

– Я до вирішення справи ніяких коментарів не даю. Дякую, до побачення, – поклав слухавку служитель Феміди.

Ми дослухалися побажань судді Бобровника і завітали до  Солом’янського суду. Можливо, помічник судді, дійсно краще орієнтується у справах свого керівника.

— Пан суддя сказав, що хворіє і всі питання, що мене цікавлять я можу дізнатися у Вас. 

— Я никаких комментариев давать не буду. 

– Ви його помічниця? 

– Я не обязана Вам отвечать на вопросы! – емоційно зауважує помічниця.

Варто додати, що Олександр Бобровник — це той самий скандальний суддя, який минулого року виніс рішення про закриття кримінального провадження щодо близького соратника Януковича — Юрія Іванющенка, більш відомого, як Юра Єнакієвський. Також саме цей суддя не дав Національному антикорупційному бюро проводити низку слідчих дій на Одеському припортовому заводі, де в корупційних оборудках засвітилося оточення вже нинішнього президента.

— Хтось, можу стверджувати, десь дуже високо, покриває негідника Бобровника. Відібрання квартир в Києві шахрайським і насильницьким шляхом дуже поширене явище, це тисячі випадків. Але справа Кучерявенка не схожа на жодну із цих тисяч начебто подібних справ. Його квартиру пройдисвітам віддав суддя у мантії іменем України. – каже нам адвокат Кучерявенка Олег Левицький.

Дійсно, випадків із відібранням квартир, лише в столиці тисячі. У цій шахрайській схемі, суд – остання інстанція. А одна із перших – нотаріус, який переписує на нових спритних власників нерухомість.

— У нотаріусів вчиняють злочин, а через суд його легалізують лише завдяки тому, що законодавство не досконале. — Розповідає керівник центру правової допомоги «Українське детективне антикорупційне бюро» Сергій Горбаченко.

Фахівці розповідають: загалом у схемах із квартирними аферами задіяно чимало людей.

— Це було б неможливо, якби безпосередньо у цьому не брали участь самі правоохоронні органи і судді, а також нотаріуси, — каже адвокат та співзасновниця «Люстраційного комітету» Тетяна Козаченко.

— Для того чтобы совершить такую аферу им однозначно нужны связи в паспортном столе, в ЖЕКе, нужен свой нотариус, связи в госадминистрации для ускорения процедур. У них есть свои завязки в милиции, без прокуратуры тоже не обходится, без судей не обходится однозначно. Есть нормальные судьи, а есть, конечно, выродки откровенные, – додає юрист Олег Веремієнко.

До редакції Слідства.Інфо звернувся Геннадій Мусінов. Чоловік отримав спадщину від родички за заповітом.

— В декабре 12-го года пришла повестка мне в суд на прием наследия и когда мы пришли в суд, то там её кто-то уже пытался принять, мы опоздали с мамой, у меня мама болела, жена болела, – розповідає потерпілий від квартирної афери пан Геннадій.

На спадок претендувала невідома ні Геннадію, ні його матері громадянка Галина Сербін. Жінка стверджувала, що проживала із померлою матір’ю Мусінова 5 років однією сім’єю. І подала до суду позовну заяву із вимогою визнати складений на Геннадія Мусінова заповіт недійсним, а також визнати саме її спадкоємницею квартири.

Чоловік стверджує, за всі ці роки жодного разу навіть в очі не бачив Сербін, ні у родички вдома, ні в майбутньому у судах.

— Она там и не была никогда, её ни в суде, ни где не было никогда, её никто никогда не видел и не знает кто она. Она не из Киева, приезжая и ни соседи, никто её не видел, – запевняє Геннадій Мусінов.

Через деякий час Геннадій дізнається, що нотаріусом Вірою Кударенко без його відома був оформлений і посвідчений договір купівлі-продажу його квартири.

— Её уже и продали 5 раз пока идёт суд, то есть такое… — каже пан Геннадій.

Слідство.Інфо дізналося, що нотаріус Віра Кударенко має не одну таку скандальну історію із посвідченням сумнівних договорів купівлі-продажу квартир. Так, прізвище жінки вже не один раз з’являлося у ЗМІ, а завірені договори  визнавалися недійсними в судах.

Кударенко Віра Миколаївна – приватний нотаріус Київського міського територіального округу. Працює нотаріусом вже понад двадцять років. Ми вирішили завітати до офісу пані Кударенко щоб поставити їй кілька питань:

— Можна у Вас коментар взяти? 

— На предмет? – перепитує нотаріус.

— Стосовно деяких справ, якими Ви займалися, документів, які Ви завіряли.

— На предмет? – уточнює.

— Справа Ганни Соколовської, справа Геннадія Мусінова. 

— Нічого не пам’ятаю!

— На Липківського квартира. 

— Не пам’ятаю. Не можу зараз згадати. Ми щойно переїхали і я не можу підняти всі ці матеріали, я просто не пам’ятаю, розумієте? Я Вам нічого не можу дати ні яких коментарів, бо я не пам’ятаю. Якщо Ви після свят прийдете, я все підніму і я Вам предметно могу расказать – відповідає нотаріус.

— Можна буде до Різдва прийти? 

— Ну а чому ні? – запевнила нас нотаріус Віра Кударенко.

Та коли ми прийшли до Віри Миколаївни по обіцяний коментар, нотаріус була вже не така привітна:

— Я не буду я з Вами балакати! 

— Чому?

— Тому що не хочу. Моє право. 

— У нас до Вас кілька запитань. 

— У нас до Вас… — кривляється жінка.

— По Вашій діяльності багато запитань у правозахисників. 

— Хорошо. Пожалуйста, пожалуйста… 

З цими словами, нотаріус вибігла з кабінету і сховалася… в туалеті, в той час, коли у неї був клієнт. Який, до речі, залишився чекати її біля вбиральні. Те що відбувалося далі, навряд чи характеризує Віру Миколаївну як поважного нотаріуса.

— Серёжа, пусть зайдёт сюда Оксана! — кричить нотаріус клієнту з вбиральні.

— Віра Миколаївна не повернеться? – перепитуємо у помічниці.

— Наверное, уже нет.

— Вона в туалеті залишиться? 

— Не знаю где она останется, – непевно відповіла нам секретарка нотаріуса.

Але нотаріус наполегливо не виходила із вбиральні. І врешті-решт нас витурила з приміщення охорона.

— Я не буду наговаривать лишнего, но та что у меня есть информация, это нотариус с не хорошей деловой репутацией, – каже юрист Олег Веремієнко.

Правозахисники запевняють, що такі шахрайські оборудки завжди залишають купу слідів:

— Питання в тому що злочинці вони прив’язані до цієї нерухомості, ця нерухомість не може кудись бігти, вона не зникне, а якщо люди в ній зацікавлені то встановити ланцюжок, хто продає квартиру, хто туди приходить, хто  бував у нотаріуса, хто надавав документи, хто в цей час дзвонив з цього приміщення з телефону – це питання звичайних слідчих дій, – підкреслює нас адвокат та спів засновниця люстраційного комітету Тетяна Козаченко.

Олександр Кучерявенко не з чуток знає, що встановлювати, хто залишив його без даху над головою, правоохоронці аж ніяк не поспішають. І в той час, як він з адвокатом понад три роки борються за повернення квартири, такі судді, як Олександр Бобровник і такі нотаріуси, як Віра Кударенко залишаються не просто не покараними, а й мають можливість відбирати помешкання у інших громадян. І все це за буквою закону — іменем України.

/Олена Козаченко, Слідство.Інфо