ENRU
Арифметика на гранатах: що залишає після себе ІДІЛ у звільненому Мосулі
27 листопада, 2016

Спеціальні війська Іраку вже контролюють кілька районів Мосула — одного з найбільших міст на півночі країни. З червня 2014 року Мосул контролювався «Ісламською державою», але в останні кілька місяців іракська армія, за сприяння міжнародної коаліції на чолі зі США, активно просувається на північ і звільняє села і райони міста.

За словами глави федеральної поліції Іраку Раїда Шакера, 26 листопада була перекрита дорога, яка з'єднувала захоплений Мосул з головною перевалочною базою ІДІЛ — Талль- Афар.

Фото vmironova.net

У звільнених районах Мосула досить складна ситуація з цивільним населенням. В інтерв'ю Hromadske дослідниця Harvard Kennedy School's Belfer Center Віра Міронова, яка перебуває в Іраку, повідомила, що, оскільки після відходу терористів залишилися непідірвані міни і машини, «зараз все це контрольовано підривається армією, а коли це відбувається, вибухає і все, що під ними — каналізація, водопровід».

Фото vmironova.net

«У звільнених районах немає води взагалі, — каже Миронова. — Туди завозять воду, але цього недостатньо. Коли ми їдемо на військових машинах, — за нами біжать діти і просять воду. Струму теж немає. Багато хто не може зайти в будинки, тому що вони заміновані або вже розбиті, тому люди зі звільнених районів усе одно живуть у наметових містечках».

За словами дослідниці, місцеві жителі, побоюючись терористів-смертників, блокують дороги — накидають різного сміття, щоб ніхто не зміг проїхати.

Іракській армії вдалося звільнити медіа-центр терористів, який займався пропагандою джихаду. Серед матеріалів, які виявила там дослідниця, — шкільні підручники, за якими протягом року навчалися діти на захоплених ІГІЛ територіях.

Фото vmironova.net

«Це підручники — феноменально про джихад, — каже Миронова. — На запитання, скільки буде двічі по два, на зображенні намальовані гранати. З дитинства виховують «правильне» ідеологічне ставлення до джихаду ».

Фото vmironova.net

Незважаючи на те, що довгий час населення перебувало під контролем терористів, психологів разом з армією на місці немає.

«Ми дуже далеко від цього, — каже дослідниця. — Зараз стоїть питання, як би вони (діти) не померли від голоду. У них немає ані води, ані медичного обслуговування — нічого. Коли ми їхали на військовій машині в табір, у нас було вільне місце і ми взяли діда з трьома дітьми. Він розповів, що вони три дні нічого не їли взагалі. Ситуація дуже важка».